Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки
БАБ'ЯК А., Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки
Категорія
часу безпосередньо пов'язана з категорією строків. У правових приписах
як засіб впливу на поведінку людей використовується не філософська
категорія «час», а правова — «строк».
Строк, з одного боку, можна розглядати як відрізок часу або його певний
момент. І у цьому розумінні до строку застосовуються основні якості
часу, їх співвідношення можна виразити як співвідношення загального і
окремого. Але, з іншого боку, строк — це й суб'єктивне явище, оскі-льки
він встановлюється людьми і служить способом врегулювання суспільних
відносин на основі виміру об'єктивного часу, який минає. Виходячи з
наведеного, необхідно погодитися з тими нау-ковцями, які співвідношення
часу і строку оцінюють як співвідношення об'єктивного і суб'єктив-ного!
[1, 9]. З вище зазначеного випливає, що строк діалектичне з'єднує і
співвідносить дві сторо-ни - - об'єктивну і суб'єктивну.
Правова категорія строків досліджувалася багатьма вченими різних
галузей права. Так, Д.Бахрах, який досліджував строки в
адміністративному законодавстві, зазначав: щоб юридичне грамотно
вирішити питання про строки, необхідно врахувати чотири юридичні
важливі обстави-ни: по-перше, встановлений законом розмір строку;
по-друге, коли і з якого юридичного факту він починає обчислюватися;
по-третє, коли який юридичний факт припиняє обчислення останнього або
перериває його; яку годину закон не включає (включає) у обчислюваний
строк[2, 509].
Л.Васильєв, досліджуючи інститут строків у кримінальному процесі,
вважав: строки, вре-гульовані кримінально-процесуальним правом,
необхідні для реалізації кримінально-процесуальних норм у
правовідносинах, які виникають у часі кримінальнепроцесуальних дій
уча-сників процесу, здійснюваних у строго визначеній послідовності з
метою досягнення завдань кри-мінально-судового провадження і
характеризуються визначеною тривалістю існування[3, 37].
Наприклад, В.Луць зазначає, що у цивільному законодавстві з терміном
«строк» завжди асоціюється конкретний період (момент) часу, а не час
взагалі[4, 27]. В.Перепе-люк, даючи визна-чення процесуального строку в
адміністративному процесі, вважає: це визначений нормативним актом
відрізок часу, що обчислюється за встановленими правилами, протягом
котрого уповнова-жені особи вправі вчиняти процесуальні дії, виконати
обов'язок, або момент часу, в який належить вчинити процесуальну дію[5,
185].
На сьогодні адміністративним законодавством не чітко врегульовано
поняття строку. На підставі викладеної вище точки зору можемо надати
визначення строку за адміністративним зако-нодавством. Таким чином,
процесуальний строк — це встановлені кодексом, іншими правовими актами
або призначені судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Прийняття у 1996 р. Конституції України стало початком якісно нового
етапу розвитку су-спільства І держави, правової системи України. Вона
закріпила основні принципи: верховенства права, законності, рівності
всіх перед законом.
Концепція адміністративної реформи[6] передбачає подальшу
систематизацію адміністра-тивного законодавства шляхом її кодифікації.
В результаті останньої має бути сформований Адмі-ністративний кодекс
України, який включатиме окремі кодекси, один з них — Кодекс України
про адміністративні проступки (далі -- КУпАП)[7]. Його текст активно
розробляється спеціально ство-реною для цього робочою групою.
Але норми даного Кодексу не є досконалими, особливо, що стосується
поняття та регламе-нтації строків. Тому автор даної публікації спробує
дослідити та регламентувати цю правову кате-горію, яка є однією з
основних щодо захисту прав і свобод фізичної та юридичної особи,
конкре-тизації діяльності юрисдикційних органів.
Проект КУпАП складається з трьох частин, кожна з яких регламентує
строки, що обчис-люються годинами, днями, місяцями та роками. Загальна
частина проекту включає строки, які ре-гламентують адміністративні
стягнення. Серед них слід відмітити наступні.
На строк від сорока до ста годин, не більше чотирьох годин на добу
застосовуються гро-мадські роботи (ст. 39). На строк до тридцяти діб за
окремі види адміністративних проступків установлюється і застосовується
адміністративний арешт (ст. 40). Нормою ст. 38 проекту передба-чені
виправні роботи, які застосовуються на строк до трьох місяців.
Тимчасова заборона (зупинен-ня) окремих видів діяльності об'єднання
громадян може бути застосована на строк до трьох міся-ців. За поданням
легалізуючого органу чи прокурора суд може продовжити цей термін, але
загаль-ний строк заборони окремих видів діяльності не може бути більше
шести місяців (ст. 44). Аналогі-чні строки закріплені у ст. 45
«Тимчасова заборона на здійснення всієї діяльності об'єднань
грома-дян». Статтею 36 регламентовано, що позбавлення спеціального
права, наданого фізичній особі, застосовується на строк до трьох років
за грубе або систематичне порушення порядку користуван-ня цим правом.
На строк до п'яти років застосовується позбавлення права займати певні
посади або займатися певною діяльністю (ст. 37). Таким чином, у проекті
КУпАП передбачено такі стро-кові категорії як година, доба, місяць, рік.
Проектом КУпАП не встановлені такі строкові рамки як тиждень, квартал.
А це є складо-вими поняття строків; і вони повинні враховуватися при
накладенні стягнення.
Тому пропонуємо ч. 2 ст. 39 проекту КУпАП викласти у наступній
редакції: «Громадські роботи застосовуються на строк від сорока до ста
годин, не більше 20 годин на тиждень». На мою думку, необхідно внести
зміни у ч. 1 ст. 37 проекту, а саме: «Позбавлення права займати певні
по-сади або займатися певною діяльністю застосовується на строк до
трьох років як основне чи дода-ткове стягнення».
Нормами ст. 53 проекту передбачено строки накладення адміністративного
стягнення. Останнє може бути накладене не пізніше як через три місяці з
дня вчинення проступку, а при три-ваючому проступку -три місяці з дня
його виявлення. У разі відмови у порушенні кримінальної справи або її
закритті, але при наявності у діях порушника ознак адміністративного
проступку стя-гнення може бути накладено не пізніше як через місяць з
дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або
про її закриття. На мій погляд, тримісячний строк накладення
адміністративного стягнення дуже розтягнутий, що призведе до зволікання
з накладенням стяг-нення на особу, яка вчинила проступок. Доцільним, на
мою думку, є двомісячний строк.
Особлива частина проекту КУпАП передбачає у санкціях статей строкові
рамки адмініст-ративних стягнень за вчинення адміністративних
проступків.
1. Позбавлення права керування транспортними засобами.
а) на строк від 3 до 6 місяців (ст. 365; ч. З ст. 384; ч. 1 ст. 399; ч. 1 ст. 401; ст. 439);
б) на строк від 6 місяців до 1 року (ст. 385; ч. З ст. 399; ч. 2 ст. 401);
в) на строк до 9 місяців (ст. 383);
г) на строк від 9 місяців до 1 року (ч. 1 ст. 386);
д) на строк від 1 до 3 років (ст. 176; ч. 1 ст. 364; ст. 371; ч. 2 ст. 373; ч. 1 ст. 392; ст. 398);
е) на строк від 2 до 5 років (ч. 2 ст. 364). Тобто, можемо зробити висновок, що
проступки, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення
спеціального права, регла-ментуються строковими категоріями: місяці,
роки.
2. Позбавлення права займати певні посади:
а) на строк до 3 років (ст. 273; ч. 2 ст. 274; ст. 275; ч. 2 ст. 276; ст. 277);
2.1 Займатись певною діяльністю:
а) на строк до 5 років (ч. 2 ст. 273).
Таким чином, вище зазначені санкції регламентовані роками.
3. Виправні роботи:
а) строком на 1 місяць (ст. 227; ч. 2 ст. 232);
б) строком до 2 місяців (ч. 2 ст. 212; ст. 514; ст. 516; ст. 524);
в) строком до 3 місяців (ст. 213; ст. 216; ст. 226; ст. 507; ч. 2 ст. 508; ч. 1 ст. 529).
Виправні роботи регламентуються місяцями.
4. Адміністративний арешт:
а) на строк до 15 діб (ст. 78; ч. 2 ст. 232; ст. 507; ч. 1 ст. 510);
б) на строк до 30 діб (ч. 2 ст. 226; ст. 508).
Тобто, адміністративний арешт регламентується добами.
5. Зупинення дії ліцензії на певний вид підприємницької діяльності:
а) строком на 2 місяці (ч. 2 ст. 256 щодо фізичних осіб; ст. 332);
б) строком на 3 місяці (ч. 2 ст. 256 щодо юридичних осіб; ч. 2 ст. 257; ч. 2 ст. 285; ст. 286);
в) строком на 5 місяців (ч. 2 ст. 261; ч. 2 ст. 332);
г) строком до 6 місяців (ст. 123; ст. 263; ч. 2 ст. 287).
Зупинення дії ліцензії на певний вид підприємницької діяльності обумовлений місяцями.
б.Тимчасова заборона діяльності:
а) строком до 2 місяців (ст. 191; ст. 199; ч. 2 ст. 255 щодо фізичних осіб);
б) строком на 3 місяці (ст. 197; ст. 198; ст. 201; ч. 2 ст. 247; ч. 2 ст. 255 щодо юридичних осіб; ч. 2 ст. 284).
Звідси, тимчасова заборона діяльності регламентується місяцями.
Підводячи підсумок щодо Особливої частини проекту КУпАП, можемо зробити
висновок: законодавець не використовує при реалізації накладення
стягнень строкові категорії години, тиж-день. Крім цього, з наведеного
вбачається, що санкції проекту КУпАП матимуть значний вплив на
порушників, ніж чинний КУпАП.
Проектом Кодексу передбачена процесуальна частина, що регламентує
провадження у справах про адміністративні проступки. Воно, як і вся
діяльність, здійснюється у часі та завжди має визначені часові рамки.
Важливим принципом даного провадження є оперативність і швид-кість.
Оперативність забезпечується чітко регламентованими строками,
закріпленими у законах та підзаконних актах. У провадженні строки
служать одним з правових способів щодо зміцнення процесуальної
дисципліни. Також ця частина Кодексу передбачає виконання постанов про
накла-дення адміністративних стягнень.
Нормою проекту (ст. 601 КУпАП) регламентується, що: протокол
надсилається органу (по-садовій особі), уповноваженому розглядати
справу про адміністративний проступок. На мою дум-ку, це дає негативну
можливість особі, яка складала протокол, розтягнути його передачу на
необ-межений час. Тому пропонуємо дану статтю викласти у такій
редакції: «Уповноважена особа, кот-ра склала протокол про
адміністративний проступок, не пізніше наступного дня після його
скла-дання надсилає органу (посадовій особі), компетентному розглядати
справу про адміністративний проступок, даний протокол».
Частина 6 ст. 603 проекту «Доставления порушника» передбачає:
«Перебування доставле-ної особи у штабі громадського формування з
охорони громадського порядку, приміщенні вико-навчого комітету
селищної, сільської ради не може тривати більш як одну годину, якщо не
встано-влено інше». На мою думку, вказана частина статті належить до
адміністративного затримання; і вона повинна бути виключена.
Строки адміністративного затримання регламентуються ст. 607 проекту
КУпАП. А саме: адміністративне затримання особи, яка вчинила
адміністративний проступок, може тривати не бі-льше як три години. В
необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин
просту-пку --до трьох діб з повідомленням про це письмово суд протягом
двадцяти чотирьох годин з мо-менту затримання.
Іноземців, які ухиляються від виїзду з України, може бути затримано за
рішенням суду на строк, необхідний для видворення у примусовому порядку.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставления
порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння,
— з часу ЇЇ витвереження. Але реалізація даної норми складна на
практиці щодо визначення тверезості особи. Тому потребує детального
процесуального обгрунтування у нормативно-правових актах.
Строки розгляду справ про адміністративні проступки передбачені
проектом КУпАП, а са-ме ст. 624. Справа про проступок розглядається у
п'ятнадцятиденний строк з дня одержання орга-ном (посадовою особою),
правомочним її розглядати, протоколу про адміністративний проступок та
інших матеріалів справи. Існують скорочені строки розгляду та прийняття
рішення у справі: до-ба, триденний, п'ятиденний та семиденний строки.
Законодавством України може бути передбаче-но й інші строки розгляду
справ про адміністративні проступки.
Нормою проекту ст. 639 КУпАП «Пропозиції про усунення причин та умов,
що сприяли вчиненню адміністративного проступку» встановлено: про вжиті
заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути
повідомлено орган (посадову особу), який її виніс. Вважаю,
запропоновані строки щодо пропозиції про усунення причин та умов, що
сприяли вчиненню про-ступку, доцільно передбачені законодавцем і чітко
визначають дану процедуру.
Проектом ст. 642 «Оголошення постанови у справі про адміністративний
проступок і вру-чення копії постанови» встановлено, що постанова
оголошується негайно після закінчення розгля-ду справи. Копія постанови
протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її
винесено. Копія постанови у той же строк вручається або надсилається
потерпілому на його про-хання.
Законодавець у проекті КУпАП передбачає: постанову в справі про
адміністративний про-ступок може бути оскаржено особою, щодо якої ЇЇ
винесено, а також потерпілим або їх представ-никами протягом десяти діб
з дня отримання постанови (ст. 644).
Статтею 648 проекту «Відновлення строку оскарження» закріплено, що у
разі пропуску де-сятиденного строку з поважних причин останній за
заявою особи, щодо котрої винесено постано-ву, може бути поновлено
судом.
Припинення виконання постанови у зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту передбачено ст. 649 проекту КУпАП.
Стаття 650 проекту «Дії суду після надходження скарги» регламентує:
скарга реєструється у канцелярії суду, після чого не пізніше двох діб
передається головою суду або його заступником судді відповідного суду.
Це є новим запровадженням у категоріях адміністративне-процесуальних
строків, які раніше не були визначені.
Нормою проекту КУпАП встановлено строки розгляду скарги, а саме:
районний (міський) суд і обласний суд розглядають скаргу на постанову в
справі про адміністративний проступок протягом десяти діб з моменту її
надходження.
Частиною 4 ст. 659 «Рішення суду» передбачено, що копія ухвали або
постанови негайно надсилається особі, яка подавала скаргу. Термін
«негайно» має характер невизначеності і дає мо-жливість вчиняти певні
дії на власний розсуд. На мою думку, раціональніше і юридичне
грамот-ніше, коли законодавством чітко вказані строки. Це не дасть
змогу посадовим особам зловживати своїм посадовим становищем і
затягувати матеріали при розгляді справи та надасть можливість
виконувати певні процесуальні дії у визначені законом строкові рамки.
З урахуванням наведеного пропоную ч. 4 ст. 659 проекту КУпАП викласти у
такій редакції: «Копія ухвали або постанови протягом однієї доби
надсилається особі, яка подала скаргу».
Таким чином, проведене дослідження строків у проекті КУпАП дає
можливість запровади-ти нові норми або внести зміни для удосконалення
існуючого тексту. Це дасть можливість якнай-швидше прийняти даний
Кодекс. А поняття строків у адміністративно-процесуальному
законодав-стві потребує подальшого дослідження і не обмежується
тільки аналізом чинного КУпАП або проекту КУпАП. Оскільки чим чіткіше
врегульовано процесуальне законодавство, тим досконалішим і
конкретнішим воно буде.
Використана література: 1.Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве. — М., 1967. — 49 с.
2. Б а х р а х Д.Н. Административное право России: Учеб, для вузов. — М., 2000. — 640 с.
3. Васильєв Л.М. Процессуальные сроки в советском уголовном судопроизводстве: Дис. канд. юрид. наук. — М., 1971.
4. Л у ц ь В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. -Львів, 1992. - 108 с.
З.Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. -Чернівці, 2003. - 367 с.
6. Указ Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98 «Про заходи
що-до впровадження концепції адміністративної реформи в Україні //
Збірник Указів Президента України 1998 липень-вересень. Вип. № 231. —
С. 86—87.
7. Проект Кодексу України про адміністративні проступки // Internet. -- http:// www rada.ru
Рекомендовано до друку кафедрою адміністративного права Національної академії внутрі-шніх справ України.
