Захарченко С.О., Щербаковський М.Г.

ОГЛЯД ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НА МІСЦІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПРИГОДИ

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) являє собою скла¬дну систему взаємодії елементів: водій, транспортний засіб (ТЗ), до¬рожні умови, Інші учасники руху, які утворюють механізм цієї приго¬ди. Отже, справи про ДТП відносяться до категорії надто складних для розслідування.
Якість розслідування цієї категорії злочинів залишається ще дуже низькою. Істотним недоліком часто є несвоєчасний виїзд на міс¬це пригоди слідчо-оперативної групи, проведення першочергових слідчих дій, як того вимагають відомчі нормативні акти [1]. Аналіз слідчої практики свідчить, що несвоєчасний та неякісно проведений огляд місця пригоди, як правило, приводить до втрати доказів. Багато слідчих ще не володіють достатньою мірою навиками кваліфіковано¬го огляду місця ДТП. часто вони не відображають місце зіткнення транспортних засобів, місця наїзду на пішохода та ін. Не завжди під час огляду слідчі фіксують обставини, які мають значення для прове¬дення експертного аналізу механізму ДТП, чи роблять це неточно (неправильно вимірюють сліди транспортних засобів, не визначають¬ся видимість і оглядовість з робочого місця водія у випадках, коли подія сталася вночі або в умовах обмеженої видимості).
Практика розслідування і судового розгляду справ про пору¬шення правил безпеки руху свідчить про наявність певних труднощів у з'ясуванні комплексу фактичних даних, які характеризують обста-вини ДТП з боку його речового механізму. Тому більшість питань, які виникають в процесі огляду місця пригоди, мо¬жуть бути правильно вирішені тільки в результаті комплексного до¬слідження із залученням спеціалістів. Звідси випливає, що огляд ТЗ на місці пригоди доцільно проводити за участю відповідного спеціа¬ліста. В першу чергу ним є інженер-автотехнік, але при огляді ТЗ за відповідних обставин можуть залучатися судовий медик, криміналіст та інші обізнані особи.
Тактика огляду ТЗ складається з декількох етапів; зовнішній огляд, у тому числі ходова частіша; внутрішній огляд (кабіна, кузов, двигун); ходові випробування; огляд місця пригоди з місця водія (оглядовість, дальність видимості); фіксація результатів (фото, відео-зйомка, вимірювання, схеми); вилучення слідів, ТЗ, деталей для по¬дальшого експертного дослідження. Огляд ТЗ має таку мету: визна¬чення технічного стан)7 і встановлення можливих несправностей; ви¬явлення ушкоджень; встановлення слідів та предметів, які можуть ма¬ти чинність речових доказів. Цей огляд проводиться слідчим, дізнавачем. З метою повноти, об'єктивності та всебічності дослідження об¬ставин пригоди, виявлення слідів та інших об'єктів, що містять пошу¬кову та доказову інформацію, зазначені особи можуть залучати для огляду ТЗ спеціалістів різного фаху. Спеціаліст-автотехнік обов'яз¬ково (або при першій можливості) повинен залучатися для участі в огляді місця ДТП з людськими жертвами, а також у випадках, коли водій разом з ТЗ втік з місця пригоди. Участь спеціаліста-автотехніка
їв огляді місця ДТП чи ТЗ полягає у наданні допомоги слідчому при І вирішенні специфічних питань, що належать до галузі автомобільної [техніки. Основними завданнями, при вирішенні яких необхідна допомога спеціаліста-автотехніка, є такі: оперативне виявлення та фіксація слідів, вилучення інших об'єктів, що мають значення для аналізу [механізму пригоди; визначення технічного стану ТЗ в момент ДТП І(чи до нього і після нього); подання орієнтуючої інформації про марку, модель, особливості ТЗ, що втік з місця пригоди; встановлення (технічних причин та умов, що сприяли виникненню ДТП.
Огляд ТЗ доцільно проводити після огляду місця події, коли І виявлені та зафіксовані різноманітні сліди ДТП, оскільки при огляді ТЗ проходить моделювання пригоди та зіставлення слідів, що виявле¬ні на ТЗ, зі слідами на місці ДТП.
Зовнішній огляд дозволяє виявити і закріпити шляхом опису і фотозйомки сліди і ушкодження на ТЗ, які виникли в результаті ДТП, визначити їх розміри і розташування, перевірити роботу меха¬нізмів управління, встановити, чи немає на них ушкоджень, а також надійність з'єднань, можливість проведення ходових випробувань, положення важелів і кнопок управління, стан шин, завантаження ТЗ та інші дані по формі протоколу огляду.
Зовнішній огляд ТЗ доцільно починати з тієї його частини, якою був збитий пішохід чи якою він ввійшов у контакт з тим чи ін¬шим предметом при зіткненні чи наїзді. При цьому, в першу чергу, треба шукати найбільш характерні сліди контакту ТЗ з перешкодою:
1.    Власні сліди ушкоджень на ТЗ, які виникли в результаті зіткнення чи наїзду: деформації, руйнування зовнішніх деталей, від¬ щеплення частинок лакофарбового покриття. Особливу увагу слід
приділити тому, чи немає ушкоджень лакофарбового покриття ТЗ, оскільки відповідні відокремлені частки можуть бути виявлені на одежі, тілі потерпілого чи на Інших ТЗ.
2.    Сторонні сліди нашарування, які залишились на самому ТЗ: частки лакофарбового покриття Іншого автомобіля, рослинні во¬локна дерев'яної огорожі, частки цегляного будинку). Якщо на місці
зіткнення був характерний грунт, наприклад пісок, глина, необхідно з'ясувати, чи немає ознак цього ґрунту на автомобілі. При зовніш¬ньому огляді ТЗ, виходячи з характеру пригоди, потрібно шукати слі¬ди крові, частки мозкової речовини, тканини людського тіла, волос¬ся, обривки та волокна одежі.
У випадку наїзду на потерпілого на поверхні автомобіля мо¬жуть залишитися не тільки волокна тканини, а й сліди, які передають структуру тканини його верхнього одягу. При наїзді автомобіль найбільш інтенсивно стикається з невеликою ділянкою одежі потерпілого і на його лакофарбовій поверхні нерідко утворюється слід у результаті удару з подальшим ковзанням. Внаслідок такого удару структура тканини у сліді відображається декілька спотворено. При зіткненні об'єктів під кутом біля 90° утворюється більш виразні сліди-відбитки. Такі сліди утворюються і тоді, коли удар прийшовся по стегну, коліну, ліктю, хоча і з більшим спотворенням, ніж у випадках, коли удар припадає по м'яких тканинах.
3.    При огляді автомобіля необхідно особливу увагу звернути на загальні та індивідуальні особливості малюнка коліс, якщо на міс¬ці дорожньо-транспортної пригоди виявлені сліди протектора автомо¬біля з різним малюнком.
При огляді автомобіля необхідно в подібних випадках звер¬тати увагу на протектори як передніх, так і задніх коліс, бо водій міг переставити колеса. Це пов'язано з тим, що при рухові по прямій пра-ктично залишаються сліди тільки задніх коліс, тому що сліди перед¬ніх знищуються задніми колесами. Такі сліди, коли є можливість, треба простежувати до повороту, оскільки на ньому помітні сліди всіх коліс. Тривісний автомобіль залишає на повороті сліди коліс першої і третьої вісі. Слід також мати на увазі, що коли автомобіль має при¬чеп, сліди його коліс перекриваються слідами коліс його задньої вісі. Причеп залишає хвильоподібні сліди.
З метою можливої ідентифікації ТЗ по залишених на місці пригоди слідах необхідно встановити розміри коліс шин, ширину ободу коліс, ширину та дефекти протектора, ширину колії передніх коліс. Огляд транспорту, який зник з місця пригоди, проводиться не¬гайно після його виявлення. При цьому необхідно звертати увагу на частки землі, прилипле листя та інші сліди на ТЗ, так як їх можна по-рівняти з грунтом і рослинністю місця пригоди. Слід також врахову¬вати можливість зміни зовнішнього вигляду ТЗ (перефарбування ку¬зова, заміна номерного знака).
4.    При огляді автомобіля особливо ретельно оглядаються зо¬внішні елементи, які в момент пригоди могли відламатися, від'єднатися, і деталі, частини яких були виявлені на місці пригоди (дзеркала, молдинги, розсіювачі фар).
Для виявлення слідів та речових доказів на нижній частині ТЗ слід користуватися спеціальними естакадами, оглядовими канава¬ми на автотранспортних підприємствах. Оглядають послідовно від передньої частини до задньої: передній міст (вісь), деталі рульового приводу, ресори підвіски, картер двигуна та зчеплення, карданний вал з кріпленням, картер коробки передач, задній міст та інші деталі, на яких можуть бути виявлені сліди крові, волосся, частки м'яких тканин і костей, що мають важливе значення для доказу причетності ТЗ до ДТП з наїздом на людину. Особливі зусилля необхідно направити на пошук тканин людини та одежі у важкодоступних для огляду місцях. Затриманий ТЗ, який брав участь у пригоді зимою, оглядають після розморожування накладень у теплому гаражі. Категорично забороняє¬ться розморожувати теплою водою, бо накладення можуть бути змиті.
Однак слід мати на увазі, що сліди крові та інші об'єкти медико-біологічного походження можуть потрапити на частини ТЗ в ре¬зультаті переїзду тварин (собаки, кішки, птиці). Тому судовий медик, а при його відсутності лікар повинен залучатися до огляду ТЗ і нада¬вати допомогу слідчому у виявленні, описанні та вилученні речових доказів. На пакетах з вилученими об'єктами повинно бути вказана, з яких частин ТЗ вони вилучені.
Після завершення зовнішнього огляду ТЗ переходять до вну¬трішнього огляду його кузова зсередини (у вантажних автомобілях оглядається також зсередини кабіна водія). Внутрішній огляд склада¬ється, по-перше, з вивчення обстановки в салоні (кабіні), виявленні різноманітних слідів і, по-друге, у з'ясуванні технічного cram' ТЗ. Якщо для першої ситуації залучається в основному спеціаліст-криміналіст, то огляд ТЗ для встановлення його технічного стану не¬можливий без участі спеціаліста-інженера відповідного профілю. При внутрішньому огляді особливу увагу треба звернути на:
а)    положення органів керування (стоянкового гальма, важеля перемикання коробки передач, положення вимикачів освітлення та повороту та інші);
б)    сліди пальців водія і пасажирів на щитку приладів, рульо¬вому колесі, важелі перемикання коробки передач, важелі стоянково¬го гальма, дзеркалі водія, кришці та ручці ящика для дрібних речей, протисонячному козирку. Виявлення подібних слідів має важливе значення у випадках, коли необхідно встановити особу, що керувала ТЗ;
в)    сліди ніг водія І пасажирів на дні кузова (кабіни), які за¬лишились забрудненим взуттям на гумових килимках. Виявлення цих слідів також важливо, якщо водій і пасажири заперечують факт участі в пригоді;
г)    сліди крові на кабіні, підлозі. Виявлення таких слідів має значення, якщо є підстави вважати, що водій і його пасажири при дорожній пригоді отримали ушкодження чи водій відвіз збитого або по-терпілого в своєму автомобілі з місця дорожньої пригоди;
д) предмети, залишені в кузові (кабіні) водієм, пасажирами або потерпілими, котрі перевозили і які можуть знаходитись в ящику для дрібних речей, на сидіннях, іноді під сидіннями, на підлозі, за протисонячними козирками та в інших місцях. Деякі водії ховають під гумовими килимками ті чи інші документи, наприклад технічний талон автомобіля. В одному випадку при огляді легкового автомобіля зсередини під гумовими килимками були знайдеш щітки склоочисни¬ка. Це виявилось одним з доказів того, що водій, який скоїв наїзд на пішохода, під час дощової погоди не користувався склоочисником.
При огляді багажника іноді можуть бути виявлені ганчірки з слідами, схожими на кров. Це дає підставу вважати, що водій витирав ними закривавлені руки в результаті дорожньої пригоди чи стирав з кузова автомобіля сліди крові, які утворилися в результаті наїзду. Ха¬рактер речей, знайдених при огляді в багажнику, може вказати на ціль поїздки, під час якої виникла ДТП (поїздка на рибалку, полю-вання, за продуктами в село). В багажнику іноді можуть бути виявлені і викрадеш речі.
Після огляду ушкоджень, слідів та інших об'єктів необхідно перевірити технічний стан транспортних засобів. Огляд і перевірка технічного стану транспортних засобів є важливим етапом огляду ТЗ, без якого неможливий подальший аналіз ДТП.
При перевірці технічного стану ТЗ встановлюють технічний стан та цілісність ходової частини; технічний стан і функціонування рульового керування (величина люфту); технічний стан і функціонування робочої гальмової системи (величина вільного ходу педалі, на¬явність чи відсутність підтікань гальмової рідини, виходу (витоку) стисненого повітря з приводу гальмової системи); покази манометрів гальмової системи; технічний стан ручного (стоянкового) гальма і по¬ложення важеля його приводу; положення важеля перемикання пере¬дач; справність спідометра; технічний стан тягово-зчіпного пристрою, троса, їх довжина; технічний стан зовнішніх світлових приладів ТЗ, причепу (фар. покажчиків повороту, передніх і задніх габаритних ліх¬тарів., стоп-сигналів, пізнавального знаку автопоїзда); технічний стан переднього і заднього вітрового скла, а також скла дверей ТЗ, наяв¬ність на них пошкоджень і дефектів, ступінь їх прозорості та забруд¬неності; справність склоочисників; знос протекторів шин коліс із за¬значенням глибини малюнків бігової доріжки по їх центрах (наявність чи відсутність пошкоджень, порізів, розривів і т. ін.); тиск в камерах шин; наявність будь-яких сторонніх предметів між спарени¬ми шинами; положення передніх коліс ТЗ (паралельно його вісі, повернути праворуч, ліворуч, на скільки градусів); технічний стан меха¬нічного, пневматичного чи будь-якого іншого механізму закривання дверей кабіни та салону; наявність і стан ременів безпеки.
При пригодах, скоєних у вечірній та нічний час, необхідно перевірити прилади освітлення. В дощову та сніжну погоду перевіряється наявність та справність склоочисників.
Черговим етапом, який може входити в структуру огляду ТЗ є встановлення оглядовості та видимості ділянки ДТП з кабіни водія. Проведення цих дій зумовлено необхідністю встановлення вказаних обставин у тих умовах, в яких виникла ДТП чи близьких до неї.
Перевірка транспортного засобу дозволяє одержати достатній об'єм Інформації для вирішення питання про справність механізмів ТЗ. При виявленні відхилень, які впливають чи можуть впливати на безпеку дорожнього руху, дослідження ТЗ повинно бути продовжено на експертному рівні.
Наступним етапом огляду ТЗ є фіксація встановлених даних шляхом опису в протоколі, проведенням фото, відео-зйомки, складан¬ням схем, малюнків. Істотну роль у закріпленні результатів огляду ТЗ надає спеціаліст. Його роль полягає не тільки в консультуванні слід¬чого про точне найменування деталей, вузлів ТЗ, але також у практи¬чній допомозі по виявленню слідів злочину, визначенню технічного стану ТЗ, використанні спеціальних прийомів фото, відео-зйомки (орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна зйомка), вказує слідчому на необхідність відображення в схемах ДТП виявлених слідів і парамет¬рів.
Крім цього, спеціаліст-автотехнік бере участь у вилучені по¬шкоджених чи роз'єднаних деталей та несправних вузлів і агрегатів, порушення в роботі яких могли викликати чи вплинути на виникнення даної пригоди. Слід пам'ятати, що під час вилучення, розбирання ву¬злів і агрегатів не допускається. Питання про надання експерту транс¬портний засіб в цілому слід вирішувати шляхом консультації з спеці¬алістом експертної установи, якому необхідно коротко викласти об¬ставини ДТП і результати огляду транспортного засобу. Зламані чи роз'єднані деталі з прилеглими до них деталями вилучаються, по мо¬жливості, без розбирання. Сліди ТЗ на дорозі і об'єкти, які відокрем¬лені від нього, вилучає слідчий спільно з криміналістом.
При вилученні необхідно стежити за тим, щоб не пошкодити поверхню зламу, не збільшити розмір пошкодження, не порушити за¬зори. Вигляд поверхонь зламів і їх стан слід детально описати і сфо¬тографувати. Вилучені об'єкти упаковуються так, щоб виключити дію зовнішніх факторів на поверхні зламів.