Суди, судові системи і судова влада у країнах Латинської Америки і Карибського басейну
Кириченко В., Суди, судові системи і судова влада у країнах Латинської Америки і Карибського басейну
Політична
система України, яка перебуває у стані становлення, час від часу зазнає
транс-формацій під тиском необхідності вирішення проблем розбудови
української державності. Це сто-сується усіх гілок влади, у тому числі
й судової.
Прагнучи забезпечити адміністративну і економічну незалежність судової
влади, ми звертаємося до вітчизняного й зарубіжного досвіду,
придивляючись до наших близьких і не дуже — європейських сусідів, що,
загалом, логічно. Чимало корисного можемо запозичити у країн Латинської
Америки і Карибського басейну, більшість яких мають майже 200-річний
досвід самостійного державотворення.
Це тим більш важливо сьогодні, оскільки протягом останнього десятиріччя
політичні сис-теми ряду країн регіону, у яких завершився, в основному,
процес переходу від авторитаризму до демократії, були піддані істотним
змінам, що знайшло відбиття у конституційних, у тому числі й судових,
реформах. Істотного перегляду зазнали виборче законодавство, захист
прав людини, за-безпечення автономності й розподілу гілок влади.
У системі державних органів країн Латинської Америки і Карибського
басейну судовим ор-ганам належить особливе місце. Відповідно до їх
конституцій суд є самостійною гілкою влади, яка не залежить від
законодавчої й виконавчої влади і підкоряється тільки закону. Причому у
країнах регіону судова влада щодо виконавчої є більш самостійною, ніж
законодавча. Цей феномен вима-гає уважного розгляду.
З точки зору державного устрою, всі 33 країни регіону є федеративними
президентськими республіками (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Мексика);
унітарними президентськими республі-ками (Болівія, Гаїті, Гватемала,
Гондурас, Домініканська Республіка, Еквадор, Колумбія, Коста-Ріка,
Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Уругвай, Чилі);
президентсько-парламентськими республіками (Гайана, Сурінам);
парламентськими республіками (Тринідад і Тобаго, Куба); конституційні
монархії (Антігуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Гренада,
Домі-ніка, Сант-Вінсент і Гренадіни, Сен-Кігс-Невіс, Сент-Люсія,
Ямайка). Главою цих держав є анг-лійська королева, оскільки останні є
членами Британської співдружності націй. Відповідно до цьо-го у країнах
запроваджено різне право — європейське, США, британське, через що і
судові систе-ми регіону є неоднаковими.
Так, у Аргентині судова влада здійснюється Верховним судом та
запровадженими Націона-льним конгресом на території країни
превенційними судами. Важливо, що президент не може здійснювати судові
функції. Членами Верховного суду можуть бути тільки спеціалісти з
юридич-ною практикою (не менш восьми років).
У Аргентині існує установа, яка має назву громадського міністерства.
Вона є незалежним органом, котрий функціонує автономно і є фінансове
незалежним. Його функція — захист закон-ності й суспільних інтересів у
взаємодії з іншими представниками влади. У його складі: Генераль-ний
прокурор, генеральний захисник і решта членів.
У Бразилії судова влада складається із загальних і спеціальних судів.
Вищим її органом є федеральний Верховний суд (11 осіб), котрий
призначається президентом за згодою Сенату та Вищого суду правосуддя з
числа досвідчених юристів. До системи правосуддя входять також
регі-ональні федеральні суди і федеральні судді, а також Вищий суд з
трудових спорів (27 осіб), Вищий виборчий суд (7 осіб) і Вищий
військовий трибунал (15 довічних членів представляють різні роди
військ), а також суди штатів й місцеві суди. Судова влада користується
адміністративною і еконо-мічною автономією.
Федеральний Верховний суд контролює додержання Конституції і ухвалює
остаточні рі-шення у разі обвинувачень президента, віце-президента,
конгресменів, членів уряду, Генерального прокурора та інших вищих
посадових осіб, вирішує конфлікти із зарубіжними державами і
міжна-родними організаціями та спірні ситуації між центром і суб'єктами
федерацій, приймає остаточне рішення про екстрадицію бразильських
громадян тощо. Вищий суд правосуддя постановлює ухва-ли при висуненні
обвинувачень проти губернаторів та інших посадових осіб штатів,
переглядає рішення нижчих судових інстанцій, займається тлумаченням
законодавства тощо. Вищий суд з трудових спорів стежить за додержанням
трудового законодавства і за збереженням паритету тру-дящих і
підприємців. Вищий виборчий суд — за додержанням законності під час
виборних компа-ній. Вищий військовий трибунал ухвалює рішення з воєнних
злочинів.
Система загальних й спеціальних судів діє також на рівні штатів. Для
розгляду криміналь-них справ діють суди присяжних. Конституція країни
закріплює права і свободи громадян, які за-хищає судова влада.
У Венесуелі вищою судовою владою є Верховний суд, рішення якого
оскарженню не підля-гають. Він може визнати недійсними повністю або
частково закони, акти і постанови, які прийма-ються органами
законодавчої і виконавчої влади як на федеральному, так й на місцевому
рівнях, вирішує спори між різними законодавчими установами, між
центральною владою і штатами та муніципалітетами, між загальними і
спеціальними судами, здійснює касаційний розгляд справ. Верховний суд
наділений також правом оголошувати про наявність законних підстав для
обвину-вачення президента чи віце-президента.
Верховний суд поділений на декілька палат. Суддею Верховного суду
вправі бути юрист, венесуелець, не молодший 30 років. Судді обираються
парламентом і переобираються на одну третину кожних три роки. Вони
обираються строком на 12 років без права наступного переобран-ня.
Судова влада Мексики складається з Верховного суду, Ради федеральної
системи правосу-ддя, колегіальних, окружних і місцевих судів,
індивідуальних суддів.
Члени Верховного суду (він складається з 11 осіб) мають бути
мексиканцями за народжен-ням, користуватись усіма політичними і
громадянськими правами, віком не молодші за 35 років, мати юридичну
освіту й 10-річ-ний стаж роботи, мати високу репутацію, не займати
інших посад. Кожний суддя обирається на 15 років двома третинами
голосів сенаторів з числа трьох кандидатів, запропонованих президентом.
Пленум Верховного суду обирає голову строком на чотири роки без права
переобрання.
Верховний суд, будучи вищою судовою інстанцією, може вирішувати
суперечності між гі-лками влади, між федерацією та її суб'єктами,
штатами і муніципалітетами.
До Ради федеральної системи правосуддя (вона складається з 7 осіб)
входять за посадою голова Верховного суду, дві особи призначаються
Сенатом, одна президентом, три обираються з числа окружних і районних
суддів. Рада визначає чисельність, структуру, територіальну
принале-жність, спеціалізацію судів, призначає нижчі судові органи
строком на шість років.
Важливо зазначити, що президент країни фактично здійснює контроль над судовою вла-дою.
На Гаїті судова влада включає Верховний, касаційний і апеляційний суди,
а також суди першої інстанції, нижчестоящі суди й спеціальні трибунали,
склад і функції яких визначаються законом. Члени Верховного суду
формуються з кандидатів, яких висуває верхня палата парламен-ту. Судді
касаційного суду призначаються президентом країни за списками, наданими
Сенатом з розрахунку три кандидати на одне місце. Склад апеляційних
судів і судів першої інстанції компле-ктуються по списках,
підготовлених департаментськими асамблеями, а низових судів —
законода-вчими асамблеями комун.
Верховний суд розслідує справи із обвинувачення вищих посадових осіб
держави. Він мо-же винести рішення й щодо зміщення з посад президента
республіки та інших посадовців. Рішення суду у формі декретів
виноситься більшістю (2/3) голосів на основі висновку слідчої комісії.
На касаційний суд покладено контроль за додержанням Конституції і
вирішення конфліктів між гілками влади. Рішення суду є остаточним.
Судді Касаційного і Апеляційного судів призна-чаються на 10 років, а
судді нижчої інстанції — на сім років. Функції і повноваження суддів
усіх рівнів є несумісними з будь-якою діяльністю, крім викладацької
роботи.
Вищим органом судової влади у Гватемалі є Верховний суд, 13 членів
якого обираються на п'ятирічний строк більшістю депутатів Конгресу. Суд
має право утворювати таку кількість судо-вих палат, яку вони визнають
за необхідне. Кандидат у члени Верховного суду (магістрати та суд-ді
першої інстанції) мають бути не молодше 40 років, мати юридичну освіту
і досвід професійної роботи понад 10 років; їх функції також несумісні
з будь-яким іншим видом діяльності.
Вибори судців Апеляційного суду здійснюються за тією ж схемою, що й
Верховного суду, але його членами можуть бути особи не молодші 35 років
з п'ятирічним стажем роботи.
Захист конституційного устрою і вирішення конфліктів між членами влади
покладаються на Конституційний суд у складі п'яти суддів, яких обирає
більшість парламенту на п'ятирічний строк. Усі органи судової влади є
адміністративне й економічно незалежними.
Судова влада Гондурасу представлена Верховним судом (дев'ять членів і
сім заступників) та місцевими судами. Для здійснення процедур,
пов'язаних з виборами, існує автономний і неза-лежний національний
виборчий трибунал, який призначається у складі представника Верховного
суду та представників від кожної зареєстрованої політичної партії.
У Болівії судова система включає Верховний суд (12 осіб), окружні й
місцеві суди. Судова влада користується адміністративною і економічною
автономією. Всі судові витрати бере на себе держава. Судова влада має
забезпечувати безкоштовний судовий захист незаможних осіб і у разі
необхідності забезпечувати переклад рішень судових засідань і
матеріалів на іспанську мову.
Верховний суд є вищою юридичною інстанцією, він виносить остаточне
рішення при вису-ненні обвинувачень проти вищих посадових осіб, але
після конкретного висновку конгресу. Конт-роль за додержанням
Конституції, тлумачення останньої і вирішення спірних питань, які
виника-ють між гілками влади, покладається на Конституційний суд у
складі п'яти осіб.
Члени Верховного і Конституційного судів обираються 2/3 депутатів
національного кон-гресу на 10 років без права безпосереднього
переобрання. Вони мають відповідати вимогам, які пред'являються до
сенаторів,
мати юридичну освіту і 10 років юридичної практики.
Вищою юридичною інституцією Домініканської Республіки є Верховний суд у
складі де-в'яти судців. Судова система складається з трибуналів й
місцевих судів. Для кандидатів до Верхо-вного суду є вимога — 12 років
юридичної практики. Судова система включає апеляційні суди, крім того,
у столичному окрузі обираються мирові судді. Незаможним громадянам
забезпечується безкоштовний юридичний захист. Контроль за додержанням
Конституції та питання взаємодії по-кладені на Конституційний суд.
Всі виборні особи вступають на посаду 16 серпня один раз на чотири
роки. Конституція проголошує і гарантує додержання основних прав людини.
Судова влада Колумбії включає Верховний суд, Державну раду, суди нижчих
інстанцій. Діє Вища рада судових органів, до завдань якої входить
просування по службі юридичних працівників та дисциплінарний контроль
за їх діяльністю, а також складання списків кандидатів на суддівські
посади, фінансування суддів та розгляд конфліктних ситуацій.
Верховний суд може виступати також як касаційний і здійснювати
правосудця щодо прези-дента республіки, депутатів і сенаторів, інших
вищих посадових осіб держави. Члени Конститу-ційного суду обираються
Сенатом на вісім років з осіб, запропонованих президентом, Верховним
судом і Державною радою, без права переобрання. Конституційний суд —
гарант Конституції держави. Будь-який громадянин країни має право без
перешкод звернутися до Конституційного суду за захистом своїх основних
прав. На території компактного проживання індіанців здійсню-ються
судові функції відповідно до місцевих звичаїв і процедур, якщо вони не
суперечать Консти-туції і законодавству республіки. Дрібні суперечки
між громадянами вирішують мирові судді.
Судова влада у Коста-Ріці здійснюється системою судів усіх рівнів на
чолі з Верховним су-дом, вона користується адміністративною,
економічною і організаційною автономією, підлягаючи тільки Конституції
і законам. Вищою юридичною інстанцією є лише Верховний суд. Він
виносить остаточні рішення щодо обвинувачень проти вищих посадових осіб
і президента країни після ви-сновків парламенту. Члени Верховного суду
обираються абсолютною більшістю Законодавчої асамблеї на вісім років з
можливістю автоматичного подовження повноважень на аналогічний пе-ріод.
Члени Верховного суду розподіляються на чотири палати, ними
призначаються члени Апе-ляційних судів і судів першої інстанції. Мирові
судді призначаються міністром внутрішніх справ від імені президента
країни.
З 1989 р. діє Конституційний суд — спеціалізована палата Верховного
суду, який займає особливе місце у політичній системі країни. На нього
покладена функція гаранта додержання Кон-ституції й відповідності їй
законів і міжнародних угод, додержання основних прав і свобод
грома-дян. Крім того, він опікується гармонійною збалансованістю
взаємодії всіх гілок влади, наглядом за правильним виконанням ними
своїх функцій. Суд покликаний стримувати ексцеси у суспільстві і
забезпечувати стабільність, характерну для країни протягом останніх 50
років.
Судова влада в Уругваї включає Верховний суд, місцеві суди, Трибунал з
апеляцій, Трибу-нал адміністративної юстиції, Виборчий трибунал,
інститут присяжних і мирових судів.
В основу судової системи покладені принципи незалежності суддів і
підвладності їх тільки закону. Очолює уругвайську судову систему
Верховний суд, що складається з п'яти членів, які обираються
парламентом на 10 років. Його членами можуть бути уругвайські громадяни
не моло-дші 40 років, мати юридичну освіту і не менш 10 років юридичної
практики. Верховний суд роз-глядає справи, пов'язані з порушеннями
Конституції і прав людини, а також договори і пакти, які суперечать
міжнародному праву, та справи про особливо тяжкі злочини. Верховний суд
здійснює керівну, конституційну і господарські функції щодо усіх судів
і судових організацій. Всі судові витрати бере на себе держава.
Судові інстанції керуються у своїй роботі законами і вимогами Конституції країни.
Главою судової влади у Гайані є канцлер, котрого призначає президент.
Вища судова інста-нція — Верховний суд, який поділяється на Апеляційний
і Вищий суд. Діють також дисциплінарні суди. Голова суду та його
заступник призначаються президентом після попередньої консультації з
лідером опозиції і погодження кандидатури із судовою комісією на чолі з
канцлером.
У Сурінамі вищим органом судової влади є Верховний суд. Прокуратура
підпорядкована міністру юстиції, який керує також діяльністю поліції.
Міністр юстиції, члени Верховного суду та інші представники судової
влади призначаються і звільняються з посад урядом. До компетенції
Верховного суду входить винесення остаточних судових рішень в усіх
судових процесах у країні.
Завдання судової влади стежити за тим, щоб на території країни всі
громадяни мали право захистити свою особу й власність і щоб будь-хто не
піддавався дискримінації за статевими, расо-вими, мовними та
релігійними ознаками й за політичними поглядами.
Судова влада у Тринідаді і Тобаго включає Верховний суд, суди графств і
мирові суди. Верховний суд є вищою юридичною інстанцією. За
Конституцією право призначати головного су-ддю Верховного суду належить
президенту країни за рекомендацією прем'єр-міністра і лідера опо-зиції
після взаємної домовленості. Верховний суд займає центральне місце у
судовій системі краї-ни. Він має право розглядати майже всі судові
справи і здійснювати нагляд у галузях, які не нале-жать до юрисдикції
інших судів. Він також може вимагати будь-яку справу із суду першої
інстан-ції. Верховний суд розглядає найбільш складні справи і
укомплектований найкваліфікованішими суддями.
Суди графств й мирові суди розглядають переважно дрібні кримінальні і
цивільні справи. Вони вирішують середньої складності кримінальні справи
і здійснюють попереднє слідство у тяж-ких злочинах. Мирові суди дають
можливість громадянам брати участь у судочинстві.
Судова влада Ямайки організована за зразком судової системи Великої
Британії. Вона на-лежить Верховному суду на чолі з Верховним суддею.
Він і усі члени Верховного суду, включно з президентом Апеляційного
суду, призначаються генерал-губернатором за рекомендацією
прем'єр-міністра після консультації з лідером опозиції. При Верховному
суді існує судова службова комі-сія, яка виконує дорадчі функції.
Отже, судочинство у країнах Латинської Америки і Карибського басейну
має чимало ціка-вого і для України. Нашим юридичним установам доцільно
вивчити латиноамериканський досвід судової влади і судових систем
регіону для його використання у вітчизняній судовій практиці.
