Під контрабандою (італ. contro — проти, bando — урядова постанова) згідно зі ст. 201 КК визнається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з прихованням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України. КК містить також ст. 305, яка встановлює відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Для формування методики розслідування контрабанди важливе значення мають такі елементи криміналістичної характеристики як: предмет злочинного посягання, способи вчинення злочину, типові сліди контрабанди, обстановка вчинення таких злочинів і особа злочинця. Предмет злочинного посягання. Згідно з чинним законодавством предметом контрабанди можуть бути як товари, інші цінності, що перебувають у вільному обігу, так і предмети, обіг яких обмежено або взагалі вилучено з цивільного обігу (отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, наркотичні, вибухові речовини, зброя та боєприпаси тощо). Аналіз практики боротьби з контрабандою свідчить про те, що в сучасних умовах «асортимент» предметів контрабанди надзвичайно різноманітний і час від часу змінюється залежно від потреб окремих груп населення. Ці потреби детерміновані соціально-економічною обстановкою в країні та соціальними і психологічними властивостями громадян, які у ній проживають. Найчастіше всього предметами контрабанди виступають: продовольчі та промислові товари, сировина для їх виготовлення, наркотики, ювелірні вироби і дорогоцінні метали, антикваріат, зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини тощо. Поряд із зростанням окремих видів контрабанди простежуються її якісні зміни: контрабандною діяльністю займаються організовані злочинні групи зі стійкими міжнародними зв’язками. У контрабанді наркотичних засобів спостерігається перехід від об’ємних (макова соломка) до менш об’ємних і «важких» наркотиків — опій, екстракт макової соломки, кокаїн тощо. Частіше зустрічаються випадки переміщення синтетичних наркотиків, прекурсорів. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У разі, коли вартість предметів є меншою від зазначеного розміру, відповідальність (за відсутності інших ознак злочину) настає як за порушення митних правил відповідно до МК. Спосіб вчинення контрабанди — це детермінована система дій злочинця щодо підготовки, виконання та приховування незаконного переміщення контрабанди через митний кордон, а також щодо використання результатів контрабандної діяльності. Найбільш типовими способами вчинення контрабанди є: а) переміщення поза митним контролем; б) переміщення шляхом приховування від митного контролю. Переміщення поза митним контролем передбачає ввезення або вивезення товарів і інших предметів через митний кордон України поза визначеними митними органами України місцями (митниці, митні пости) або поза встановленим часом для проведення митного контролю. Переміщення товарів поза митним контролем найчастіше здійснюється шляхом об’їзду митних постів легковими та вантажними автомобілями. У таких випадках контрабандисти з метою ухилення від митного контролю, як правило, використовують не традиційно існуючі магістралі транспортного руху, а путивці (польові, степові, міжселищні), об’їзні дороги. Значно рідше на практиці зустрічається переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішоходами. У міжнародній практиці зустрічаються й інші способи ухилення від митного контролю, зокрема, шляхом використання тварин, спеціально виготовлених літальних пристосувань, торпед, трубопроводів тощо. Приховування від митного контролю предметів контрабанди являє собою будь-який спосіб утаювання, що ускладнює їх виявлення, зокрема: із використанням тайників або інших засобів «фізичного приховування», які утруднюють візуальне виявлення контрабанди; шляхом надання одним предметам вигляду інших; шляхом подання митному органу як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів. Під тайниками слід вважати спеціальні виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні ємкості, порожнини транспортних засобів, багажу та інші предмети, що попередньо підлягали розборці, демонтажу або переобладнанню. Найбільш поширеними місцями приховування контрабандних предметів в автотранспорті виступають: шини ходових та запасних коліс; спеціально переобладнані або виготовлені паливні та водяні баки; ящики для інструментів з подвійними стінками та днищами; простір за передньою панеллю та декоративною обшивкою кабіни; пустоти між подвійними стінками вантажного приміщення; тайники спеціально обладнані в балках, лонжеронах і шасі автомашини та ін. Під «фізичним» приховуванням розуміється створення умов, за яких візуальне виявлення предметів контрабанди під час митного контролю ускладнене. Залежно від об’єктів митного контролю до інших засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди можна віднести, зокрема, приховування безпосередньо на тілі контрабандиста; в організмі людини (у внутрішніх порожнинах та ковтальним способом); безпосередньо в одязі, взутті та особистих речах; в особистому багажі та ручній поклажі; у легальних товарах та вантажах; у транспортних засобах; у міжнародних поштових відправленнях та ін. Приховування шляхом камуфлювання предметів контрабанди — це спосіб маскування, що використовується з метою контрабандного переміщення і полягає у зміні зовнішнього вигляду предметів, їх зовнішніх ознак (форми, стану, упаковки, етикеток тощо). Це може бути розбирання предмета та окреме переміщення його складових частин, надання одним предметам (товарам) вигляду інших тощо. Наприклад, зброя, спеціально пристосована для стрільби, може бути закамуфльована під різноманітні предмети побуту — авторучку, запальничку, коробку сигарет. У таких випадках камуфляж є конструктивним оформленням даного виду зброї, при якому істотно змінюються її зовнішні характерні ознаки, що дозволяють віднести зброю до побутових предметів. Приховування від митного контролю охоплює також дії контрабандиста, що виражаються у пред’явленні митному органу як підстави для переміщення предметів контрабанди: а) підроблених документів; б) документів, отриманих незаконним шляхом; в) документів, що містять неправдиві дані. Документи, що містять неправдиві дані — це документи, що є справжніми за формою, але містять недостовірні відомості. У таких випадках має місце так звана інтелектуальна підробка (внесення в документи неправдивих відомостей). Для цього, як правило, використовуються митні декларації, в яких зменшується кількість товару, записуються предмети (товари) іншими найменуваннями тощо. Підробка документів може виявлятися як у частковій зміні первинного змісту справжнього документа (шляхом підчистки, підробки, виправлення тощо), так і в повному виготовленні фальшивого документа від бланка до підписів, печаток та штампів. У даному разі має місце так звана матеріальна підробка. Приховування від митного контролю з використанням документів, отриманих незаконним шляхом передбачає одержання справжніх документів, що надають право на переміщення предметів через митний кордон особі, яка такого права не має. До таких належать документи, отримані за допомогою хабара, погроз, фізичного примусу, обману. Це може виявлятися в незаконному оформленні працівником митниці вантажної митної декларації без належного митного оформлення вантажу, а також вивезенні за кордон товарів, що підлягають ліцензуванню, за ліцензією, яка отримана за хабар. Останнім часом все більш широке поширення набувають способи вчинення контрабанди за участю представників підприємницьких структур; вчинення контрабанди при сприянні осіб, що здійснюють митний контроль. Активно використовуються фіктивні фірми, здійснюються операції з давальницькою сировиною, гуманітарною допомогою, декларуються вантажі не своїм найменуванням, змінюються коди товарів, занижується митна вартість та ін. Приховування контрабанди — це умисна дія злочинця, що полягає у перешкодженні встановлення об’єктивної істини про незаконне переміщення через кордон шляхом приховування, знищення, маскування або фальсифікації слідів контрабанди і контрабандиста, спрямована на повне або часткове ухилення винуватого від кримінальної відповідальності. Невід’ємною частиною способу вчинення контрабанди є використання результатів злочинної діяльності. За кримінальним правом контрабанда вважається закінченою з моменту фактичного переміщення предмета посягання через митний кордон, за наявності однієї з ознак, зазначених у законі. При ввезенні товарів (предметів, речовин) на митну територію України — з моменту фактичного перетину кордону, а при вивезені — з моменту подання митної декларації або іншої дії, безпосередньо спрямованої на реалізацію наміру ввезти або вивезти предмети. У криміналістичному аспекті істотно важливим є те, що і після вищезазначеного моменту закінчення контрабанди злочинна діяльність продовжується. Вона виражається у використанні результатів контрабандної діяльності. Це можуть бути дії, наприклад, з реалізації контрабандних товарів та отримання прибутку або використання предметів контрабанди для власних потреб (автомобіля як засобу для пересування, меблів, електро-, радіоапаратури тощо). Способи реалізації і використання предметів контрабанди зумовлені особливостями особи злочинця та властивостями товарів (предметів, речовин). Цей товар в основному реалізується: безпосередньо контрабандистом, за допомогою посередників (перекупщиків), через комісійні чи комерційні структури, через родичів або знайомих. Практика показує, що більшість товарів збувається за місцем проживання правопорушника. Проміжною ланкою використання результатів контрабанди є способи транспортування та зберігання товарів. Аналізуючи діяльність злочинців за транспортуванням до місця зберігання контрабандного вантажу, а також безпосереднє його зберігання, органи дізнання (слідства) часто виявляють ознаки порушення митного законодавства. Місцями зберігання предметів контрабанди можуть бути квартири, гаражі, склади (власні, знайомих, родичів або орендовані). Типові сліди контрабанди. При переміщенні контрабанди поза митним контролем за допомогою автотранспортних засобів «слідова картина» припускає наявність різних матеріальних слідів транспортних засобів: сліди хитання і ковзання, гальмування і пробуксовки коліс. Найчастіше у даному випадку залишаються також сліди неходових частин транспортного засобу і сліди, залишені виступаючими вузлами і деталями, що відділилися від транспортного засобу: а) сліди тертя, ковзання, нанесені бампером, радіатором, заднім мостом і т. п.; б) деталі і частини, що відокремилися від транспорту (осколки від скла фари, плями олії чи гальмової рідини); в) сліди переміщуваного вантажу (цукор, зерно, рис, хімікати, гречка) та ін. При використанні тайників та інших засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди привертають увагу такі сліди, як: а) дефекти швів, сполучених частин покриття підлоги кузова (фургона) автомобіля, металевої та пластмасової апаратури різних вузлів транспортних засобів; в) сліди на поверхні попільничок; г) сліди сверління, розрізу, розпилу, нашарування при зварюванні, сліди металізації; д) сліди стружки при виготовленні тайників у дерев’яних частинах транспортного засобу. Певний інтерес можуть викликати сліди фарбування деяких місць, нові частини у транспортному засобі, сильне забруднення вузлів і механізмів, наявність нових дверних петель, вилучення або додавання частин у вузлах, заміна кріпильних деталей і т. п. При вчиненні контрабанди шляхом фальсифікації митних та інших документів найбільш розповсюдженими є: сліди підробки митних документів шляхом підчистки, дописки, травлення, заміни частин документів; сліди підробки відтисків, печаток і штампів. Досить розповсюдженим є випадки придбання правопорушником у невідомих осіб незаповнених бланків митної декларації з відтиском підроблених печаток і штампів митниці. Як правило, при незаконному переміщенні контрабандних предметів із прихованням від митного контролю частіше всього правопорушника видає його незвична поведінка: людина неприродно поводиться, хвилюється, нервується або ж перебуває у неприродно-збудженому стані. Іноді пасажир надмірно створює видимість «відвертості», поводиться послужливо, улесливо або ж, навпаки, це проявляється у підвищеній роздратованості, нервозності. Обстановка вчинення контрабанди. Найбільш характерним місцем вчинення контрабанди є зона митного контролю. Це, як правило, приміщення митниці, купе вагона, борт літака, оглядова площадка автомобілів, борт морського чи річкового судна, спеціально відведені місця для проведення митного контролю, оглядові бокси, а також місця нелегального переходу державного кордону та ін. Вибір часу вчинення контрабанди зумовлений певними закономірностями. Якщо час вчинення контрабанди не зв’язаний з розкладом транспорту, то злочинці, як правило, намагаються вибрати другу половину ночі або кінець зміни митного наряду, що пов’язано зі стомленістю в цей період часу та меншою увагою працівників митниці. Узагальнення практики показало, що найчастіше контрабанда скоюється вночі, рідше вдень. Інколи контрабандисти планують вчинення контрабанди у вихідні, святкові чи передсвяткові дні або ж у погану погоду. Особа злочинця. Узагальнення практики показало, що контрабанда належить до розряду «чоловічих злочинів», оскільки переважна їх кількість скоюється чоловіками (71,8 %). При цьому останнім часом простежується тенденція зміни такого становища у плані зростання кількості осіб жіночої статі, які скоїли контрабанду. При цьому характерною є «спеціалізація» контрабандистів за статевою належністю. Здебільшого жінки скоюють контрабанду ювелірних виробів, валюти, наркотиків із прихованням від митного контролю шляхом використання місць, що ускладнюють їх виявлення: полових органів, нижньої білизни, сумочок, спеціально пристосованих панчох, заколок у волоссі, одягу та взуття. Разом з тим, дуже рідко зустрічаються випадки вчинення жінками контрабанди зброї, боєприпасів, радіоактивних, вибухових речовин, а також приховування з використанням виготовлених тайників, що більш характерно для чоловіків. За принципом громадянства засуджені за контрабанду здебільшого громадяни України (67,4 %). Спостерігається тенденція зростання злочинів, вчинених громадянами СНД, зокрема, Росії, Казахстану, Узбекистану, Грузії, Литви та ін. Помітне місце займають іноземні громадяни, що вчинили контрабанду — Польщі, Румунії, Індії, Китаю, В’єтнаму, Монголії та ін. Для іноземних громадян характерні факти вчинення контрабанди особами, які навчаються у вищих навчальних закладах України. Початковий етап розслідування Відправний момент для порушення кримінальної справи про контрабанду — виявлення ознак злочину. Аналіз митної та судово-слідчої практики показує, що ознаки контрабанди можуть бути виявлені при: 1) здійсненні митного контролю; 2) провадженні справ про порушення митних правил; 3) здійсненні прикордонного контролю працівниками Прикордонних військ; 4) проведенні оперативно-розшукових заходів; 5) провадженні дізнання та попереднього слідства; 6) здійсненні прокуратурою загальнонаглядових функцій; 7) перевірці заяв та повідомлень про контрабанду, що підготовлюється або вчинена. Останнім часом ознаки контрабанди нерідко виявляються в результаті діяльності органів Державної податкової адміністрації, Товариства захисту прав споживачів та інших державних органів. Найчастіше факти контрабанди виявляються працівниками митної служби при проведенні митного контролю, саме у результаті митного огляду транспортних засобів, товарів, інших предметів та особистого огляду громадян, а також при перевірці документів. Згідно зі ст. 101 КПК і 102 МК органом дізнання у справах про контрабанду є митні органи. При наявності достатніх даних, що вказують на ознаки злочину, митний орган порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі дії щодо встановлення і закріплення слідів злочину та виявлення осіб, які його вчинили. Митний орган, порушивши кримінальну справу про контрабанду, зобов’язаний закінчити дізнання не пізніше десятиденного строку з дня порушення, після чого він передає справу за підслідністю слідчому Служби безпеки, або, за рішенням прокурора, слідчому прокуратури України. Тому проведення дізнання працівниками митниці охоплює, як правило, першочерговий етап розслідування контрабанди і фактично є розкриттям злочину «по гарячих слідах». Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди. Обов’язковому з’ясуванню підлягають такі основні питання: 1) чи є дана подія контрабандою; 2) місце, час і умови вчинення контрабанди; 3) предмет контрабанди, джерела їх придбання, кількість, вартість, загальна сума; 4) способи вчинення контрабанди, конкретні прийоми незаконного переміщення через митний кордон, технічні засоби, використовувані для переміщення контрабанди, вид тайника, спосіб підробки митних документів, інші дії контрабандистів при безпосередньому переміщенні товарів, інших предметів через кордон; 5) способи приготування контрабанди (підготовка транспортних засобів і обладнання у них тайників, збір інформації про місце перетинання кордону, даних про осіб, які проводять митний контроль, відомості про товари, що користуються попитом, консультації з «фахівцями», фальсифікація митних документів, тари, упакування, створення та організація злочинної групи, підбір та перевірка членів групи, проведення тренувань і їх технічне забезпечення і т. д.); 6) способи приховування контрабанди (дії щодо утаювання, знищення, маскування або фальсифікації слідів злочину і злочинця), способи зберігання, транспортування і реалізації контрабандних товарів, а також дії щодо використання результатів контрабанди; 7) особу, яка вчинила контрабанду; 8) наявність злочинної групи і роль кожного її учасника, хто є організатором контрабандної діяльності; 9) мета, мотив і намір вчинення контрабанди; 10) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, а також інші обставини, що характеризують особу, яка скоїла контрабанду; 11) характер і розмір збитку, заподіяного контрабандою; 12) причини і умови, що сприяють вчиненню контрабанди. Слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування, доцільно класифікувати на три групи залежно від обсягу та змісту даних, що послужили підставою порушення кримінальної справи та інформації про злочинця. Ці ситуації такі: 1. Є ознаки — достатні дані про вчинення контрабанди, відома особа, яка її вчинила. 2. Є ознаки про вчинену контрабанду, особа, яка її вчинила, не відома. 3. Є ознаки контрабанди і відомості про злочинця, але останній зник з місця події. Перша група типових слідчих ситуацій характеризується наявністю достатньої кількості ознак, що вказують на вчинення контрабанди й особу, яка її вчинила. Залежно від змісту й обсягу вихідних (початкових) даних, за якими порушується кримінальна справа, можуть виникати такі конкретні ситуації: 1. Вихідні (початкові) дані — ознаки контрабанди отримано працівниками митниці при здійсненні митного контролю під час затримання злочинця з речовим доказом безпосередньо під час незаконного перетину кордону Ситуація характеризується тим, що працівники митних органів внаслідок здійснення ними митного контролю виявляють предмети контрабанди, які за найменуванням, кількістю, вартістю, способом переміщення та приховування від митного контролю вказують на ознаки контрабанди. При цьому відома особа, яка її скоїла. Вихідним матеріалом для митниці як органу дізнання служить протокол про порушення конкретною особою правил переміщення через митний кордон певних предметів, що належать до ознак такого злочину, тобто виявлені самі предмети посягання, документи і правопорушник. У таких ситуаціях контрабандист, затриманий з речовим доказом на місці вчинення контрабанди, визнає свою провину, його викривають наявні докази. Це прості ситуації, що складаються за так званими «очевидними» злочинами, коли сам злочин і особа, яка його скоїла, очевидні, відомі із самого початку розслідування». Початкові дані, які є у розпорядженні дізнавача, обумовлюють комплекс і послідовність проведення невідкладних слідчих дій: а) обшук особи, затримання і допит підозрюваного; б) огляд місця затримання з метою з’ясування обстановки події, виявлення слідів злочину та речових доказів; в) слідчий огляд предметів, що мають відношення до злочину (предметів контрабанди, документів, транспортних засобів, тайників, записних книжок, листів тощо); г) допит осіб, які виявили і спіймали з речовим доказом злочинця, а також допит свідків-очевидців про обставини злочину та затримання; ґ) призначення судових експертиз (трасологічної, біологічної, товарознавчої, вибухотехнічної, балістичної, а також техніко-криміналістичної експертизи документів); д) обшук за місцем проживання підозрюваного та в інших місцях, де, судячи з обставин справи, можуть зберігатися документи та інші предмети, що мають значення для справи. 2. Вихідні (початкові) дані про вчинення злочину отримано в результаті прикордонного контролю співробітниками Прикордонних військ Ситуація характеризується тим, що початкові дані про вчинення контрабанди отримано в результаті прикордонного контролю працівниками Прикордонних військ, коли виявлено предмети посягання і затримана особа, яка переміщує їх. У цьому разі прикордонники складають протокол затримання, в якому необхідно фіксувати всі обставини вчинення контрабанди, місце події фотографують, складають схеми і плани. При переміщенні контрабанди шляхом обходу митного контролю рекомендується вказувати маршрут проходження, наявність дорожніх та інших знаків тощо. Але нерідко при затриманні прикордонниками правопорушників як безпосередньо на митному кордоні, так і поза межею митного контролю протоколи і схеми затримання не оформляються належним чином (не чітко вказується маршрут слідування, відсутні свідки та ін.), а первинні пояснення не відображають сутності і характеру правопорушення. Дізнавач митниці, отримавши початкові матеріали про контрабанду, за наявності достатніх даних порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі дії, перелік і послідовність яких істотно не відрізняється від ситуацій, розглянутих раніше. Проте тут обов’язково необхідно допитати представників Прикордонних військ, що виявили контрабанду, й осіб, при цьому присутніх. 3. Інформацію про вчинення контрабанди отримано внаслідок здійснення оперативно-розшукових заходів, коли кримінальну справу було порушено за матеріалами СБУ або МВС України Слідча ситуація характеризується тим, що початкові дані про вчинення контрабанди отримані внаслідок здійснення оперативно-розшукових заходів. У цій ситуації до початку розслідування, як правило, відомі причетні до злочину особи і місце події, дані про підготовку, безпосереднє вчинення контрабанди або про результати контрабандної діяльності (транспортування, зберігання, реалізація тощо), проте інші обставини відомі не повністю. У цьому разі матеріали оперативно-розшукової діяльності є приводом і підставою для порушення кримінальної справи і проведення невідкладних слідчих дій. До таких ситуацій, наприклад, належить вчинення контрабанди представниками підприємницьких структур при сприянні працівника митниці, коли внаслідок оперативної розробки і за допомогою технічних засобів виявляються факти контрабанди. Відмінною рисою таких ситуацій є раптовість проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, органiзаційних та слідчих дій, типовий перелік яких може охоплювати: 1) затримання, обшук особи підозрюваного; 2) допит підозрюваного; 3) огляд місця події; 4) огляд предметів контрабанди, місць їх приховування та транспортного засобу, в якому вони виявлені; 5) огляд документів, пред’явлених митному контролю для переміщення товарів або валюти і для перетинання кордону; 6) допит свідків; 7) обшук за місцем роботи, проживання підозрюваного (підозрюваних) та за місцем його «зв’язків»; 8) призначення за необхідністю судових експертиз — товарознавчої, трасологічної, технічної експертизи документів тощо; 9) виїмка та огляд документів за місцем роботи підозрюваного; 10) огляд складських та виробничих приміщень за місцем роботи підозрюваного і товарів, що там знаходяться; 11) виїмка та огляд дискет і даних, що містяться в пам’яті комп’ютерів за місцем роботи та проживання підозрюваного, і при необхідності призначення щодо них експертизи; 12) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію. 4. Інформацію про ознаки вчинення контрабанди отримано в ході розслідування інших злочинів Ситуація виникає при розслідуванні інших злочинів. Вона складна і відрізняється від розглянутих вище насамперед чинником раптовості, коли ознаки контрабанди слідчий виявляє внаслідок проведення слідчих дій в іншій кримінальній справі, не пов’язаній з контрабандою. Такі ситуації характеризуються певними труднощами їх вирішення, обумовлені насамперед часовим чинником — часом, що пройшов з моменту безпосереднього здійснення контрабанди та моменту виявлення її ознак. Основні напрями розслідування в таких ситуаціях становлять передусім встановлення події злочину та вини особи, яка його вчинила. Діяльність працівників дізнання (слідства) орієнтована на збирання доказів та встановлення всіх обставин, що входять до предмета доказування. 5. Початкові дані про підготовлювану або вчинену контрабанду отримано із заяв, повідомлень громадян, а також інформації, що надійшла від інших правоохоронних органів Слідча ситуація характеризується тим, що початкові дані про контрабанду отримано внаслідок попередньої перевірки заяв і повідомлень фізичних та юридичних осіб про підготовлювану або вчинену контрабанду, а також матеріалів та інформації, що надійшли від інших митних і правоохоронних органів України та іноземних держав. Основним завданням таких ситуацій є встановлення факту незаконного переміщення через кордон, а також осіб, причетних до вчинення даного злочину, шляхом використання прийомів та повноважень суб’єктом, який одержав такі заяви або інформацію. Здебільшого у подібних ситуаціях відсутній чинник раптовості. При проведенні перевірки шляхом відібрання пояснень або витребування документів не рідко має місце передчасне витікання інформації, що дає можливість злочинцю здійснити заходи щодо приховування слідів контрабандної діяльності чи самому переховуватися від слідства. Типовий перелік та послідовність проведення невідкладних слідчих дій аналогічні першій типовій ситуації, що розглянута раніше. Друга група типових слідчих ситуацій виникає при виявленні предметів контрабанди на митному кордоні, коли особа, яка вчинила злочин, невідома. Це так звана «безгоспна» контрабанда, яка останнім часом в Україні набула погрожуючого характеру. У подібних ситуаціях кримiнальна справа порушується за фактом виявлення злочину, при відсутності особи, підозрюваної у його вчиненні. Тому першочерговим завданням є встановлення особи злочинця, її розшук, затримання та викриття. Для розв’язання розглядуваної проблемної ситуації можна рекомендувати такі початкові слідчі дії й оперативно-розшукові заходи: а) огляд місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) використання службово-розшукових собак; в) виявлення можливих свідків та їх допит; г) призначення за результатами огляду криміналістичних експертиз; ґ) складання (або поставлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила контрабанду (якщо злочинця хтось бачив); д) перевірка за криміналістичними обліками (дактилоскопічному, за способом учинення, за ознаками зовнішності); е) поставлення завдання про встановлення особи, яка скоїла контрабанду, оперативним шляхом та ін. Успішне вирішення розглядуваної ситуації значною мірою залежить від таких чинників, як: а) висококваліфіковане проведення огляду місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) допит свідків-очевидців, а за їх відсутності дії мають бути направлені на їх виявлення; в) залучення спеціалістів кінологічної служби митниці або прикордонників; г) перевірка результатів оглядів та допитів за криміналістичним обліком (дактилоскопічним, за способом вчинення, за ознаками зовнішності тощо); ґ) вивчення матеріалів архівних кримінальних справ даної категорії (розкритих і нерозкритих) шляхом порівняльного аналізу способів вчинення контрабанди (розслідуваного та вказаного в архівній справі); д) взаємодія митних органів, Прикордонних військ, підрозділів СБУ, МВС та ін. Третя група типових слідчих ситуацій є більш сприятливою для початкового етапу розслідування, оскільки особа контрабандиста відома, але останній зник з місця злочину. Як правило, вона поєднує конкретні ситуації, коли контрабанду виявляють у момент безпосереднього вчинення незаконного переміщення через кордон або після його вчинення. У цій ситуації дії працівників дізнання (слідства) мають бути спрямовані на негайне переслідування злочинця по «гарячих слідах» та на його затримання, а також на збір даних, що характеризують особу розшукуваного, виявлення його зв’язків, встановлення можливого його місцезнаходження, вжиття заходів для затримання злочинця та доставлення його за місцем дізнання. Аналізована типова слідча ситуація є різновидом першої та другої групи ситуацій, розглянутих раніше. Тому найбільш оптимальний комплекс початкових слідчих дій у даній ситуації може виглядати таким чином: а) огляд місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) допит свідків-очевидців, співучасників (якщо такі є); в) допит осіб, які можуть дати відомості про злочинця та його спосіб життя (родичів, товаришів по службі, знайомих); г) затримання й обшук особи підозрюваного; ґ) допит підозрюваного; д) обшук за місцем проживання та його «зв’язків»; е) при необхідності призначення криміналістичних експертиз (за предметами посягання або результатами оглядів) та ін. Паралельно зі слідчими діями здійснюються оперативно-розшукові й організаційні заходи, до числа яких належать: а) використання службово-розшукових собак; б) переслідування злочинця, який зник з місця події, по «гарячих слідах»; в) виявлення можливих свідків та їх допит; г) прочісування й обстеження місцевості із залученням Прикордонних військ у районі місця події; ґ) проведення загороджувальних заходів; д) складання (або поставлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила контрабанду; е) складення розшукових орієнтувань злочинця; є) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; ж) оперативне спостереження у місцях вірогідної появи злочинця; з) блокування можливих місць перебування злочинця та ін. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій Огляд місця події. При розслідуванні контрабанди поняття «місце події» має дещо своєрідний характер, зумовлений специфікою механізму здійснення контрабандної діяльності, особливостями «слідової картини» контрабанди та об’єктів, що підлягають огляду, багатопредметністю і різноманітністю способів учинення даного злочину. Місцем події у справах про контрабанду слід вважати ділянку (фрагмент) простору, у межах якого мала місце подія, що відобразилась у слідах скоєння контрабанди (включаючи сліди підготовки, безпосереднього вчинення, приховування і використання результатів контрабандної діяльності), слідах перебування злочинців чи інших осіб. Основними завданнями огляду місця події при розслідуванні контрабанди є: вивчення, фіксація та оцінка обстановки місця події; встановлення способу переміщення контрабанди; виявлення, фіксація і вилучення предметів контрабанди, тайників та інших засобів приховування і переміщення контрабанди (валізи, торби, палиці та ін.); аналіз наявних фактичних даних про подію злочину; виявлення співучасників контрабанди та мотивів вчинення даного злочину; побудова необхідних слідчих версій і визначення напрямів розслідування; одержання необхідної інформації для проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду місця події у справах про контрабанду зумовлені: а) щодо особи злочинця — способом переміщення предметів контрабанди через митний кордон; видом предметів контрабанди; специфікою транспорту, що використовується для приховування та переміщення контрабанди; б) щодо суб’єкта виявлення — відомостями про особу, яка скоїла контрабанду (особа відома, невідома, зникла з місця події); часом, який має у своєму розпорядженні дізнавач на проведення огляду (наприклад, коротка стоянка поїзда). У процесі підготовки до огляду місця події важливо правильно визначити необхідних спеціалістів і вчасно забезпечити їх прибуття на місце події. При цьому особлива роль в огляді місця події належить спеціалісту-криміналісту. Залежно від обставин справи можуть бути залучені й інші спеціалісти: ювеліри — при огляді ювелірних виробів, коштовних каменів і металів; мистецтвознавці — при огляді антикваріату, ікон, картин та інших культурних, історичних цінностей; товарознавці — при огляді різноманітних товарів; спеціалісти-хіміки, наркологи — при огляді наркотичних речовин; спеціалісти транспорту — при огляді літаків, морських і річкових судів, залізничного транспорту. При переміщенні контрабанди з приховуванням від митного контролю у протоколі огляду детально описується місце виявлення предметів контрабанди, при цьому особливу увагу слід приділити тайникам та іншим засобам приховування контрабанди (валізи, торби, палиці та ін.), зафіксувавши у протоколі їх розміри, устрій, призначення, спосіб виготовлення (пристосування) тощо. До протоколу огляду місця події має бути складена схема, на якій вказується місцезнаходження тайника або спеціального сховища. Місце виявлення контрабанди рекомендується зафіксувати за правилами судово-оперативної фотографії. Криміналістично значимі ознаки слід позначити на знімках стрілками. Описуючи предмети контрабанди у протоколі огляду, важливо відобразити їх загальний вид, стан, найменування, кількість, вагу, обсяг, розмір, упаковку і матеріал, індивідуальні ознаки та інші дані, що характеризують їх і вказують на зв’язок предмета, що оглядається, з розслідуваною подією. Потрібно вжити заходів щодо виявлення і фіксації на оглянутих предметах відбитків пальців особи, яка підозрюється у вчиненні контрабанди. Особливо це важливо у ситуаціях, коли особа заявляє, що ці предмети їй не належать. При огляді наркотиків синтетичного та фармацевтичного походження у протоколі необхідно вказати: вид; кількісно-якісні характеристики (склад, консистенція, колір, запах, розміри, обсяг, вага); наявність написів на ампулах, таблетках; рівень заповнення ампули рідиною; колір рідини та наявність осаду; спосіб упаковки та пакувальний матеріал; цифрові позначення і назву заводу-виробника т
