Методична схема огляду місця події по вбивству
Практика свідчить, що для якісного огляду місця події необхідно не тільки знати, як потрібно робити, але й – не менш важливо – що потрібно робити в кожній конкретній ситуації. Справа в тому, що учасникам огляду доводиться вирішувати на місці події велику кількість різноманітних та достатньо важких завдань: потрібно забезпечити збір усього комплексу слідів, висунути та перевірити робочі версії, зафіксувати весь обсяг інформації, що має значення по справі тощо. Ймовірним є той факт, що в умовах підвищеного навантаження в поле зору можуть не потрапити та в результаті не будуть відпрацьовані деякі важливі питання. Добре відомо, що недоліки, допущені при огляді, усунути під час розслідування здебільшого неможливо. Тому доцільно, щоб учасники огляду місця події керувалися в своїй роботі певною схемою (системою), виконання якої забезпечувало б належний рівень огляду.
До схеми пропонується пошуковий алгоритм слідів і речових доказів, які можуть бути виявлені та вилучені на місці події. Алгоритм покликаний полегшити слідчому та криміналісту його роботу з виявлення усього комплексу слідів, перелік яких досить широкий. Для зручного використання алгоритми доцільно виписати на окремі карточки – по кожному виду злочинів – і регулярно користуватися ними на місці події.
1.1. Вбивство в приміщенні.
Алгоритм слідів і речових доказів: сліди рук (рукавичок); сліди взуття, сліди босих ніг; сліди губ, зубів, матеріалу одягу (верхнього та нижнього, шкарпеток); сліди знарядь злому; замки; сліди різання; сліди вогнепальної зброї; сліди вибуху; сліди холодної зброї; мікрооб’єкти, зокрема текстильні волокна; сліди крові, сперми, слини, поту і інших виділень; частинки тканин і органів; волосся; сліди запаху; сліди ґрунтового, рослинного і тваринного походження, зразки ґрунту і рослин; зразки матеріалів і речовин, які можуть бути на злочинці, в, тому числі зразки волокон килимів, оббивки сидінь; сліди пристосувань для відкриття пляшок і банок; сліди харчових продуктів, зокрема напої домашнього виготовлення; сліди губної помади; частини об’єктів, винесених злочинцем; знаряддя злочину; ґудзики; вузли; рукописні записи.
1. Забезпечити охорону місця події, видалити всіх сторонніх за межі границь огляду.
2. Отримати всі наявні відомості про подію, що відбулася, у працівників міліції, які раніше прибули на місце події.
3. Встановити всіх осіб, які знайшли труп і заходили на місце події, скласти їх список, з’ясувати, чи робилися ними – і які саме – зміни в первинній обстановці місця події і положенні трупа, отримати дані про всі дії бригади швидкої допомоги, пожежної команди.
4. З’ясувати, які сліди і речові докази вже виявлені, позначити їх спеціальними або підручними покажчиками, забезпечити їх збереження – унеможливити руйнування від атмосферних дій і від пошкоджень учасниками огляду або сторонніми особами.
5. Спільно з криміналістом визначити межі огляду, встановити спосіб огляду, в думках скласти план роботи, намітити основні версії, які необхідно відпрацювати під час огляду, визначити порядок взаємодії з криміналістом (робота „в зв’язці”, роздільна робота по вузлах, самостійна робота ін.).
6. Познайомитися з понятими, переконатися в їх здатності сприймати виявлені сліди і речові докази. Звернути увагу понятих на необхідність особисто сприймати всі дії, виконувані слідчим та криміналістом.
7. Видалити всіх учасників огляду і сторонніх за межі місця події, здійснити його орієнтуюче і оглядове фотографування. Обов’язково провести панорамне фотографування з декількох місць (при нагоді вибираються верхні точки зйомки: дахи і балкони багатоповерхових будинків, вежі, горби тощо). Існує думка, що орієнтуюча зйомка може бути зроблена і пізніше, але огляд місця події у справах про вбивства, як правило, затягується допізна, і тому краще це зробити відразу.
8. Провести детальний огляд прилеглої до приміщення території з метою виявлення слідів крові, взуття, транспорту, недопалків, сірників, знарядь злочину, мікрооб’єктів.
Зафіксувати всі виявлені об’єкти, сфотографувати їх, встановивши біля них відповідні покажчики і таблички. Визначити можливі шляхи приходу і відходу злочинця, розширити межі огляду у встановлених напрямах. Здійснити пошук мікрооб'єктів (текстильних волокон) на гілках, парканах, штучних і природних перешкодах, а також слідів взуття, плям крові, скривавлених предметів, знарядь злочину, відібрати зразки ґрунту і рослин.
9. Перш ніж увійти до приміщення, переконатися в забезпеченні збереження слідів, виявлених на прилеглій території (якщо вони відразу не були вилучені), визначити число учасників огляду, які мають право заходити в приміщення, вжити всіх заходів до того, щоб ніхто сторонній на місце події не заходив. Ще раз проінструктувати всіх, хто знаходитиметься в приміщенні, про правила поведінки, які забезпечують збереження слідів: тримати руки в кишенях, ні до чого не притулятися, пересуватися лише по прокладених „коридорах”, сідати тільки з дозволу фахівця-криміналіста. Слідчий зобов'язаний встановити порядок переговорів між учасниками огляду на місці події; розмови повинні бути діловими, короткими, без висловлення будь-яких думок про обставини справи. Всі версії, що висуваються в ході огляду, повинні обговорюватися в конфіденційній формі. Поняті повинні фіксувати лише фактичні обставини, але не попередні думки. При використанні відеозапису учасники огляду попереджаються про те, що синхронно записуються і всі розмови.
10. Починати огляд приміщення слід з вхідних дверей. Особливо ретельно це роблять, якщо інші шляхи проникнення в приміщення виключаються. На, цьому етапі вирішується дуже важливе питання: яким способом злочинець проник в приміщення. Перевіряються версії: злом; підбір ключа; двері були відкриті; двері відкрив потерпілий. Для цього фотографують стан всіх замикаючих пристроїв – в тому положенні, в якому вони знаходяться на момент огляду. У осіб, що виявили труп, з’ясовують, в якому положенні знаходилися двері і замки. Досліджують двері з метою виявлення слідів злому, мікрооб’єктів (текстильних волокон), проводять обробку з метою виявлення слідів рук. При необхідності вилучають замок з ключами. При цьому часто буває дуже важливо знайти і вилучити всі наявні ключі, що знаходяться в приміщенні та у родичів.
11. Першим в приміщення, де виявлено труп, повинен входити спеціаліст-криміналіст. Його увага перш за все зосереджується на огляді підлоги – з метою відшукання слідів взуття, мікрочастинок, недопалків та інших речових доказів. Якщо це необхідно, застосовуються методи виявлення невидимих слідів взуття. При огляді підлоги рекомендується користуватися потужним освітлювачем з довгим шнуром. Всі виявлені сліди обводяться крейдою, відмічаються покажчиками; встановлюється „коридор” для просування по приміщенню.
12. Самим ретельним чином провести вузлове і детальне фотографування і відеозапис безпосередньо обстановки місця події. На фотоплівці по можливості повинна бути зафіксована в деталях вся обстановка квартири – не тільки з видимими слідами порушень, але і без них. Фотографується все, що знаходиться на столах, на підлозі, фіксуються деталі, на перший погляд малозначні, але які можуть згодом мати вирішальне значення при розслідуванні.
Сфотографувати плями крові на підлозі, які можуть бути пошкоджені учасниками огляду.
13. Сфотографувати розташування і позу трупа: спочатку в тому вигляді, в якому він був на момент початку огляду, а потім – прибравши, прикриваючі його предмети. Найбільш повно положення трупа у взаємозв'язку з слідами і обстановкою фіксується фотографуванням приміщення з чотирьох сторін. При цьому застосовують так звану хрестоподібну зйомку: оптична вісь об’єктиву спрямовується під кутом 45° до середньої лінії трупа.
Фотографування пози трупа рекомендується робити з трьох точок зйомки: дві з них повинні знаходитися збоку від трупа, з протилежних його сторін, і одна – зверху, над трупом. Фотографування з голови або ніг допускається лише при неможливості вибрати інші точки. У невеликих приміщеннях застосовуються верхні точки зйомки з використанням ширококутних об’єктивів або метод лінійної панорами.
Після фотографування обкреслити крейдою на підлозі контури трупа.
14. Змоделювати дії злочинця на місці події. Для цього вивчити обстановку, всі видимі зміни, що відбулися в ній, і наявні сліди, опитати родичів потерпілого про порушення в обстановці, врахувати дії осіб, що виявили труп і надавали медичну допомогу. З урахуванням цього намітити план детального огляду місця події.
15. Визначити необхідність залучення до огляду інших фахівців (хіміків, біологів тощо) і додаткових науково-технічних засобів, пакувального матеріалу і т.д. Дати відповідні доручення.
16. Спільно з криміналістом визначити необхідність проведення додаткового огляду і на основі цього встановити ступінь змін, які допускається вносити в обстановку місця події на динамічній стадії детального огляду.
17. Починати детальний огляд з трупа чи ні – визначається у кожному конкретному випадку. Починати з трупа рекомендується тоді, коли він знаходиться на проході, в коридорі, а також якщо передбачається, що мав місце нещасний випадок або самогубство. Цю версію можна перевірити одразу ж – з тим, щоб не виконувати великий обсяг непотрібної роботи. Якщо труп не заважає пересуванню по приміщенню, зручно оглядати, відпрацьовувати по черзі кімнати і коридори, починаючи від входу.
18. Провести відповідно до наміченого плану детальний огляд приміщеннях з метою виявлення всього комплексу слідів, які можуть бути залишені на місці вбивства (див. алгоритм сліду). Якщо місцем проникнення в приміщення є не двері, а вікно або балкон, найретельніше досліджуються ці вузли.
Всі виявлені сліди продемонструвати понятим, сфотографувати, спільно з криміналістом описати їх в протоколі і упакувати.
19. Починати детальний огляд рекомендується з вивчення підлоги, дивана, стільців, на яких можуть сидіти поняті і слідчий, а також з столу, на якому можна оглядати речові докази і складати ті з них, які підлягають вилученню. Такий порядок дій створює певні зручності в роботі.
20. Виявити всі сліди крові, що є на предметах обстановки місця події, на підлозі, стінах, стелі, тілі і одязі потерпілого. Виробити їх фотографування (бажано на кольорову плівку). Особливу увагу звернути на виявлення кров'яних, слідів рук, ніг, взуття, одягу, знарядь злочину і ін.
21. Визначити, які речовини, мікрооб’єкти могли залишитися на тілі, одязі або взутті злочинця. Вилучити зразки (забруднення з підлоги, волокна з килимових покриттів, оббивки диванів і стільців тощо). Визначити, чи можлива наявність слідів крові потерпілого на тілі і одязі злочинця.
22. Якщо мало місце вбивство із застосуванням вогнепальної зброї, відшукати стріляні кулі, гільзи, пижі, дріб, зафіксувати основні і додаткові сліди пострілу, встановити місце знаходження стріляючого.
23. Оглянути обстановку місця події та зафіксувати ознаки, на основі яких можуть бути одержані дані, про час вчинення злочину. З цією метою звертається увага на одяг трупа, ліжко, вимикачі, детально фіксуються обстановка на кухні, стан посуду, сліди приготування їжі, стан плити, її температура, вміст каструль, вид залишків продуктів, хліба, наявність датованої молочної продукції, вміст поштових скриньок, дані відривного листка календаря, наявність ходу годинника. Зафіксувати і вилучити на дактилоплівку шари пилу в тих місцях, де він відклався з моменту вчинення злочину. Сфотографувати всі об’єкти, які містять тимчасову інформацію; при необхідності деякі з них вилучити.
24. Огляд трупа необхідно починати з вивчення його пози і розташування щодо предметів обстановки місця події. Досліджується стан одягу, локалізація пошкоджень, вигляд і розташування слідів крові, наявність ознак боротьби і т.д. На основі цього робляться припущення про механізм подій, що відбулися, напрям нападу і нанесення ударів, висуваються версії (знав потерпілий або не знав злочинця, відбувалася боротьба чи ні, в якому положенні знаходився потерпілий у момент нанесення пошкоджень і т. д.). Велике значення при цьому має уміння спеціаліста „читати” сліди крові. Сфотографувати всі виявлені ознаки, сліди, положення предметів одягу.
25. Для перевірки версії про те, що місце виявлення трупа не є місцем вбивства, необхідно ретельно вивчити наявні сліди крові, зіставити тілесні ушкодження з патьоками крові, зафіксувати напрямок останніх. Якщо направлення патьоків крові з ран відрізняється від вертикального, перевірити можливість переміщення трупа. Вивчаються також розташування трупних плям і їх відповідність позі трупа, стан одягу, досліджується ложе трупа, встановлюється наявність слідів волочіння у вигляді садна посмертного походження, кров’яних смуг, відповідність ушкоджень на тілі трупа та на його одязі тощо.
26. Оглянути одяг і тіло трупа з метою вивчення і фіксації всіх наявних ушкоджень. Провести їх фотографування з масштабною лінійкою. Продовжувати фотографування ушкоджень по мірі огляду трупа судово-медичним експертом.
27. Ретельно вивчити відкриті ділянки тіла трупа і його одягу з метою виявлення, фіксації і вилучення слідів, які можуть бути втрачені або пошкоджені при транспортуванні в морг, оглянути руки трупа – в них можуть знаходитися волосся злочинця, волокна його одягу, фрагменти тканини, інші мікрооб’єкти. На одязі й тілі відшукати волосся, крупні текстильні волокна, забруднення, сліди взуття, на тілі – сліди зубів, нігтів, сперма (у разі вбивства із зґвалтуванням), потожирові сліди; по можливості використовуються методи виявлення слідів рук на шкірі трупа. При вбивстві із застосуванням вогнепальної зброї зафіксувати основні і додаткові сліди пострілу, вести пошук стріляних снарядів (пижі, дріб, іноді кулі) в одязі трупа. Якщо була застосована холодна зброя – зіставити ушкодження на тілі зі всіма пошкодженнями, що є на предметах одягу. Виявлені сліди сфотографувати, скласти схематичну зарисовку, розрізати мотузок, дріт – так, щоб не пошкодити вузли. Уважно обстежити підошву взуття, зафіксувати її стан, наявність на ній грязьових і інших нашарувань.
Підготувати і створити умови для забезпечення збереження мікрооб’єктів, що є на одязі трупа, при його транспортуванні в морг. На руки трупа надіти і зав’язати поліетиленові пакети. Перенести труп на поліетиленову скатертину, великі листи неворсистого паперу, в крайньому випадку – на біле простирадло, яке потім разом з одягом повинно бути направлено на експертизу.
29. Труп дозволяється забирати з місця події лише після детального його огляду, фіксації всіх слідів, що є на ньому, забезпечення їх збереження при транспортуванні в морг, а також після завершення вивчення і надійної фіксації розташування трупа у взаємозв’язку із слідами крові, предметами обстановки і іншими слідами.
Проконтролювати, щоб при винесенні і транспортуванні трупа йому не були випадково нанесені інші ушкодження. Відзначити появу в процесі винесення трупа додаткових слідів крові.
30. Детально вивчити ложе трупа. Сфотографувати його. Ретельно оглянути з метою виявлення речових доказів. Звернути увагу на калюжі крові, її згустки – там можуть бути знайдені відірвані ґудзики, частини одягу, лінзи від окулярів, застібки тощо.
31. Виходячи з ушкоджень, що є на трупі, слідів крові визначити вид знаряддя злочину і з урахуванням цього самим ретельним чином обстежувати приміщення, прилеглу територію з метою виявлення знаряддя вбивства. Уважно оглянути всі ножі, сокири, лопати, кухонне приладдя, інструменти, праски, тобто всі предмети, якими могли бути нанесені ушкодження; при цьому на них відшукують сліди крові, частинки тканин і органів людини, волосся; застосовують попередні проби на кров. Дослідити раковини, відра, бачки, де знаряддя злочину могло бути помите; відповідно звертається увага на вимиті підозрілі об’єкти. Організувати активну пошукову роботу на прилеглій території і можливих шляхах відходу злочинця з залученням максимально можливого числа працівників міліції. Проінструктувати їх про необхідність звертати увагу на будь-які об’єкти з слідами крові. Всі запідозрені як знаряддя злочину об’єкти підлягають фотографуванню на місці їх виявлення, огляду і вилученню.
32. В процесі огляду місця події спробувати визначити число злочинців. На нього можуть указувати сліди взуття, рук, одягу, ознаки боротьби. Детально досліджується стіл із слідами прийому їжі і вживання спиртних напоїв. Це може дозволити відновити події, що безпосередньо передували вбивству, і визначити число учасників „гуляння”. Ретельний огляд столу дає, як правило, найціннішу інформацію сліду (сліди рук, губ, запаху, губної помади, зубів, слини; сліди від пристосувань для відкриття пляшок; недопалки, волосся, мікрооб’єкти). Число учасників злочину визначається також по характеру і кількості тілесних ушкоджень на трупі, по кількості залишених злочинцями предметів, недопалків тощо.
33. Спробувати під час огляду встановити мотиви злочину: з метою пограбування, помсти, побутовий злочин, на ґрунті сварки і т.д. За наявності дуже явно виражених ознак вбивства з метою пограбування відпрацювати версію маскування побутового вбивства. Зафіксувати ознаки демонстративного пошуку цінностей, непіддатливі логічному поясненню подій, що відбулися. На інсценування вбивства з метою пограбування можуть указувати посмертні ушкодження на трупі (наприклад, від електропраски), характер скріплення ніг і рук трупа, кишені одягу, що вивернуть, викрадання речей, що не представляють великої цінності, імітація проникнення через вікно (про останнє свідчить відсутність на елементах вікна слідів рук, волокон одягу і ін.). Якщо є підстави для висунення такої версії, забороняється присутність на місці події родичів і знайомих потерпілого.
34. За допомогою родичів потерпілого встановити наявність на місці події речей і предметів, що нікому з них не належать. Сфотографувати їх, оглянути, зафіксувати мікрооб’єкти, зібрати і герметично упакувати запах.
35. Визначити перелік викраденого. При нагоді сфотографувати аналогічні предмети. Встановити наявність залишків відірваних, відрізаних злочинцем частин предметів (тканина, мотузок, дріт, упаковка і т. д.).
36. Спільно з спеціалістом-криміналістом скласти фрагменти протоколу огляду, де йдеться про застосування науково-технічних засобів і методів, а також про виявлені сліди.
37. Спільно з спеціалістом-криміналістом провести попереднє дослідження виявлених слідів з метою отримання інформації для розшуку злочинця по „гарячих” слідах, а також з метою встановлення інших обставин, що мають істотне значення для висування версій і планування розслідування. За наслідками попередніх досліджень довідка фахівця-криміналіста вручається оперативному працівнику кримінального розшуку.
38. При виявленні в процесі огляду слідів рук скласти спільно з працівником кримінального розшуку список осіб з числа родичів, сусідів і знайомих потерпілих, які могли залишити свої сліди без зв’язку з подією злочину, — для отримання у них зразків відбитків рук. Доцільно скласти також список всіх осіб, які заходили в приміщення до і під час огляду місця події. При виявленні слідів взуття порівняти їх – з метою виключення – з взуттям, що знаходиться на місці події, на ногах трупа, а також з взуттям осіб, що виявили труп і заходили на місце події. При необхідності перевірити взуття учасників огляду.
39. Спільно з спеціалістом упакувати речові докази, що вилучені з місця події. Всі сліди, речові докази повинні бути продемонстровані понятим. Перевірити перелік слідів, що вилучаються, порівняти його з переліком, приведеним в протоколі огляду.
40. Огляд трупа продовжити в морзі з судово-медичним експертом. Останній ще раз досліджує одяг, який потім повинен бути належним чином запакований. Долоні рук, відкриті частини тіла обклеїти липкою плівкою з метою вилучення мікрооб’єктів. Після вилучення піднігтьового вмісту провести дактилоскопування трупа – незалежно від того, чи вилучені з місця події сліди рук чи ні. Виконати детальне фотографування всіх ушкоджень на тілі трупа, зокрема тих, які будуть виявлені при розтині. Сфотографувати сліди зубів, нігтів і взуття, що є на тілі трупа. При цьому слід використовувати кольорові фотоматеріали. Якщо труп не впізнаний, провести пізнавальну зйомку. Сфотографувати особливі прикмети, татуїровки. При необхідності заздалегідь робиться туалет голови трупа, Незалежно від того, впізнаний труп чи ні, слід виготовити якісний фотознімок його обличчя, що необхідне для проведення пошукових заходів.
41. Після завершення огляду місця проводиться нарада, на якій учасники огляду вносять свої пропозиції для висунення версій і складання плану розкриття злочину.
