Огляд трупа.
На сучасному етапі огляд трупа на місці його виявлення — це слідча дія, що проводиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для виявлення ознак, які вказують на можливого злочинця. Огляд трупа проводиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок огляду трупа регламентований ст. 192 КПК України.
В процесі проведення огляду трупа спеціаліст в галузі судової медицини звертає увагу слідчого на всі особливості, які можуть мати значення для даного випадку, кон¬сультує слідчого з питань, які пов'язані з зовнішнім оглядом трупа на місці його вияв¬лення і наступним проведенням судово-медичної експертизи і надає слідчому пояснен¬ня з приводу дій, які він виконує.
При огляді трупа встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню, фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості одягу і взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження та трупні зміни.
За загальним правилом огляд трупа складається з двох етапів - загального і детального, проте досить доречно в монографії В. Комаха зазначаються дві стадії огляду трупа: статичну та динамічну.
Зміст статичної стадії огляду трупа на місці його виявлення складають огляд і опис місцеположення і пози трупа, предметів на трупі і його верхнього одягу. Ця стадія огляду закінчується складанням схеми місцеположення, пози трупа і фотозйомкою.
Для огляду вмісту кишень, нижнього одягу приходиться змінювати початкове поло¬ження трупа і його одягу - отже, з цього моменту статична стадія огляду трупа на місці його виявлення переходить в динамічну.
При загальному огляді досліджуються:
1) місцезнаходження трупа і його положення по відношенню до найближчих об'єктів - стіни, дерева і т. ін., куди направлені голова та ноги, відстань до вказаних об'єктів;
2) поза трупа, тобто взаєморозташування окремих частин тіла трупа в момент огляду (як лежить - на спині, на животі або на боку, направлення обличчя вгору, вниз або вбік, положення рук та ніг);
3) зовнішній стан одягу на трупі;
4) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.
При детальному огляді досліджуються:
1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом);
2) одяг трупа — що одягнуто і в якій послідовності, в якому стані знаходяться одяг та взуття, які пошкодження маються на одязі, їх розміри та місце розташування тощо;
3) тіло трупа та ушкодження на ньому.
При огляді оголеного трупа фіксуються:
угодованість, колір шкіри, статура, зріст, вік і стать;
трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття) і в якому ступені вони виражені;
вид голови та обличчя (наявність та колір волосся, відкриті чи закриті очі, відкритий чи закритий рот, відсутність окремих зубів, наявність протезів, мостів і коронок, положення язика тощо);
вид живота (впалий, здутий тощо), стан полових органів, заднього проходу;
індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі (рубці, татуювання тощо);
ушкодження на трупі. Ушкодження описуються за місцем їх розташування, формі та розміру. Вказується характер ушкоджень і описуються ознаки, які дозволяють висловити припущення про знаряддя злочину (тупе, ріжуче, колюче та ін.). Обов'язково відмічається колір синців.
Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення закінчується пошуком слідів біологіч¬ного походження (кров, сперма, кал, слина, волосся тощо), їх фіксацією, вилученням і відповідною упаковкою.
По закінченні огляду трупа складається протокол огляду трупа. Труп фотографують, у випадку необхідності слідчий може складати схеми, плани і виконувати замальовування, які відповідним чином оформлюються на окремих аркушах паперу в якості додатку до протоколу огляду трупа.
Щодо фотозйомки трупа, як додаткового засобу фіксації огляду трупа, то існують такі загальні правила:
1. Труп фотографують з охопленням навколишньої обстановки, тобто труп фотографується звичайно з декількох сторін. Фотоапарат доцільно розташовувати по кутах уявного чотирикутника. Відстань від фотоапарату до трупа повинна бути такою, щоб зображення трупа займало приблизно 1/3 довжини кадру.
2. Ізольовано від навколишньої обстановки; в крупному масштабі (фотографування частин трупу) рекомендується проводити з двох протилежних сторін (бокова фотозйомка). Оптична ось об'єктива повинна бути перпендикулярна осі трупа.
Панорамну фотозйомку трупа (вертикальну або бокову) проводять з декількох точок, які знаходяться на однаковій відстані від трупа. Показник метражної шкали ставлять на ділення 1,25, а для наводки на різкість наближають фотоапарат до трупа настільки, щоб зображення в центрі поля зору дальноміра перестало роздвоюватися. Зазвичай панорамний фотознімок трупа складається з двох частин. При першій фотозйомці оптична ось об'єктива проходить через грудні соски, а при другій - через коліна ніг.
Висячий труп по можливості фотографується спереду і ззаду, а якщо при цьому фіксуються не всі важливі особливості, то робляться додаткові фотознімки, на яких показується положення петлі, кистей рук і т. ін.
Труп, який замерз, рекомендується фотографувати два рази - до відтаювання і після, при кімнатній температурі.
Дуже забруднений труп доцільно сфотографувати у початковому вигляді і після очистки від забруднення.
Частини трупа, які мають характерні особливості (рани, синці, трупні плями і т. ін.), необхідно фотографувати окремо, у збільшеному масштабі з міліметровою лінійкою. Так само повинні бути сфотографовані частини одягу, які мають пошкодження.
При виявленні розчленованого трупа необхідно:
а) сфотографувати частини трупа на місці виявлення у початковому положенні;
б) сфотографувати кожну частину окремо;
в) скласти частини разом (за допомогою судово-медичного експерта) і сфотографувати труп, складений з частин.
