У своїй праці Макаренко Є.І. під місцем події визначає територію (приміщення, помешкання, ділянку місцевості), у межах якої відбувалася злочинна дія або виявлені її наслідки, з усіма органічно пов'язаними між собою і з даною подією причинно-наслідковими і просторовими зв'язками, слідами, об'єктами злочинних зазіхань, знаряддями злочину і змінами в матеріальній обстановці, що становлять інтерес для органів розслідування.
   Огляд місця події має свої особливості, які відрізняють його від інших видів огляду.
   По-перше, огляд місця події є дією невідкладною. Будь-яке зволікання з його проведенням може потягнути за собою незворотні наслідки: втрату доказів, невиправдане затягування розслідування. Саме тому огляд місця події є єдиною слідчою дією, проведення якої у випадках, які не терплять зволікання, допускається до порушення кримінальної справи (ч. 2 ст. 190 КПК України).
   Другою важливою особливістю огляду місця події є його незамінність. Безпосереднє сприйняття обстановки місця події неможливо замінити ані допитом обвинуваченого, потерпілих, свідків, ані реконструкцією самої обстановки місця події, тому що інші слідчі дії не дають таку повну та об'єктивну інформацію, яка отримується при огляді місця події.
Задачі огляду місця події можна поділити на загальні і часткові.
Загальною задачею огляду місця події є отримання та процесуальне закріплення інформації (фактичних даних) про обставини події, яка відбулася, про об'єкти і осіб, які мають до неї відношення, їх зв'язки і взаємодію. Без вирішення зазначеної загальної задачі неможлива реалізація інших більш часткових задач.
   До часткових задач огляду місця події можна віднести:

1) чи мав місце злочин;

2) чи скоєно злочин там, де проводять огляд місця події, або в іншому місці;

3) кількість осіб, які знаходилися на місці події і їх характеристики;

4) мета, яку переслідували учасники події, мотиви їх дій;

5) протягом якого часу перебували учасники події на місці події;

6) коли відбулася подія, яку розслідують;

6) які сліди з місця події могли залишитися на злочинці;

7) які предмети залишив злочинець на місці події;

8) з'ясування можливих очевидців і свідків тощо.

   У залежності від виду вчиненого злочину та слідчої ситуації, яка склалася на момент огляду місця події, часткові задачі можуть змінюватися та доповнюватися.
   У ході огляду слідчий також виявляє і фіксує «негативні» обставини та інші ознаки можливого інсценування події. Під негативними обставинами слід розуміти ті обставини, що суперечать уявленню про звичайний для подібної ситуації хід події, тобто будь-які фактичні дані, котрі мають відношення до справи, які неможливо пояснити, виходячи з початкової інформації. Також, негативні обставини мають особливе значення для виявлення інсценувань.
   Інсценування — це штучне створення зацікавленою особою, з метою введення в оману слідства, обстановки, що не відповідає обставинам події.
На інсценування вказують: різні суперечливі обставини, факти штучної зміни обстановки, наявність ознак рідко вчинюваних злочинів, виразний демонстративний характер окремих слідів тощо.
Дані про негативні обставини, особливо інсценування, дозволяють з більшою достовірністю судити про сутність події, яка відбулася, чи була ця подія злочинною або незлочинною.
   На підставі виявлення негативних обставин можна зробити висновок про те, що:
1) висунута слідчим версія є неправильною;
2) мало місце інсценування злочину;
3) механізм події неправильно визначений особами, які проводили огляд місця події.
   Щоб уникнути такого положення, коли негативні обставини залишаються невиявленими в ході огляду, слідчому необхідно:
1. Не обмежуватися фіксацією виявлених предметів і слідів, а з урахуванням висунутих версій спробувати знайти пояснення їх місця розташування та стану.
2. Висунувши певну версію, не обмежуватися збиранням даних, які її підтверджують, активно шукати інші дані, що підтверджують інші версії.
3. Співставляти пояснення про причину події, які були дані конкретними особами, з обстановкою на місці події.
4. Використовувати допомогу спеціалістів, отримуючи у них консультації про можливість виникнення певних наслідків у результаті конкретних дій.
Негативні обставини мають велику доказову силу, тому їх виявлення при огляді місця події є важливим. Вони повинні бути дослідженні в ході огляду місця події, а їх відсутність або наявність відображені в протоколі.
   Огляд місця події представляє собою єдиний процес, але в криміналістиці прийнято його умовний поділ на етапи.
Огляд місця події поділяється на три етапи: підготовчий, робочий або дослідницький, заключний. 
Ретельність підготовки до огляду місця події здебільшого визначає його успіх, тому він має плануватися заздалегідь. Підготовчі дії, пов'язані з оглядом місця події, складаються з двох стадій: дії до виїзду на місце події та дії після прибуття на місце події.
Підготовчі дії до виїзду на місце події полягають у наступному:
1) слідчий має уточнити характер події згідно з повідомленням, що надійшло;
2) вжиття заходів (через органи міліції або адміністрацію установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим;
3) вжити заходів щодо забезпечення безпеки громадян на ділянках, які межують з місцем події;
4) перевірити готовність техніко-криміналістичних засобів;
5) визначити коло осіб, які братимуть участь в огляді, згідно з характером злочину;
6) вирішити питання про запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або огляд відбувається у нічний час тощо;
7) вирішити питання щодо транспортних засобів, які необхідні для виїзду на місце події.
   Після цього слідчий у складі слідчо-оперативної групи виїжджає на місце події, маючи при собі технічні засоби виявлення і фіксації слідів, предметів і інших об'єктів, які можуть бути виявлені на місці події. У частковості, у розпорядженні слідчого повинні бути: освітлювальна апаратура, якщо огляд буде проводитися у нічний час; портативна відеокамера; диктофон; фотоапарат з лампою-блискавкою; спеціальні пошукові і аналітичні прилади для виявлення, фіксації і вилучення різних слідів, прихованих і мало видимих об'єктів і мікрочастин та ін.
Якщо місце події знаходиться на значному видаленні від населених пунктів, то слідчий повинен забезпечити доставку понятих. У слідчій практиці нерідкими є випадки, коли початок проведення огляду місця події затягується в зв'язку з тим, що не вдається залучити до огляду понятих на місці.
   Після прибуття на місце події слідчий вживає таких заходів:
1) відмічає час свого прибуття;
2) упевнюється у наданні допомоги потерпілому;
2) проводить коротке опитування потерпілого, свідків;
3) дає розпорядження працівникам міліції щодо проведення необхідних оперативно-розшукових заходів (переслідування по "гарячих слідах", встановлення очевидців тощо);
4) усуває з місця події сторонніх осіб;
5) визначає коло учасників огляду місця події і їх функції, роз'яснює їм їхні права та обов'язки.
   На цьому етапі слід визначити коло учасників та їхні безпосередні дії при огляді місця події. Учасників огляду розподіляють на дві групи: обов’язкові та факультативні (не обов’язкові) учасники.
   До обов'язкових учасників огляду відносяться:
1. Слідчий, прокурор або співробітники дізнання. Слідчий - керівник і основний виконавець всіх дій, які проводяться під час огляду; Орган дізнання може проводити огляд місця події відповідно з приписами, які містяться у ч. 1 ст. 104 КПК України. Прокурор або начальник слідчого відділу мають право проводити огляд місця події самостійно. Однак, якщо вони присутні при огляді місця події, що проводиться слідчим, то вони не повинні підміняти слідчого, обмежувати його процесуальну самостійність.
2. Поняті. Поняті зобов'язані засвідчити факт, зміст і результати дій, при проведенні яких вони були присутні. 
3. Спеціаліст бере участь в огляді місця події, коли під час огляду слідчому необхідна консультація з приводу спеціальних знань. При огляді трупа обов’язково залучається в якості спеціаліста, як правило, залучається судовий медик, а у виключних випадках може бути і лікар.
Факультативними учасниками огляду місця події можуть бути:
1. Перекладач, який запрошується для участі в огляді місця події у тому випадку, коли вчинено посягання на особу, яка не володіє мовою судочинства, а її пояснення можуть мати значення для правильної організації огляду. 
2. Потерпілий. Його участь в огляді місця події необхідна, коли він може повідомити дані, котрі дозволяють правильно провести огляд місця події і оцінити його результати.
3. Свідки і особи, які перші виявили ознаки злочину. їх участь допоможе уточнити зміни, які були внесені в матеріальну обстановку місця події при ліквідації наслідків події або у зв'язку з іншими обставинами.
4. Підозрюваний (обвинувачений). участь підозрюваного (обвинуваченого) в огляді місця події доцільно, якщо він бажає уточнити місце вчинення злочину та вказати, де сховані знаряддя вчинення злочину або об'єкти посягання. 
5. Захисник може брати участь в огляді місця події у випадках, коли ця слідча дія проводиться за участю його підзахисного. 
6. Співробітники міліції (оперативний працівник), забезпечує виконання доручень і вказівок слідчого. Він організовує охорону місця події; виявляє очевидців скоєного злочину і здійснює їх опитування та інші дії.
7. Інспектор-кінолог, визначає шляхи пересування злочинців, забезпечує їх пошук.
8. Представники громадськості можуть залучатися до огляду місця події для забезпечення охорони місця події, прочісування місцевості, виявлення очевидців і свідків, а також з метою вирішення інших задач.
   Завершується підготовчий етап розподілом обов'язків між учасниками огляду місця події.
Після закінчення підготовчого етапу починається власне огляд місця події його робочий (дослідницький) етап.
Робочий (дослідницький) етап складається з двох стадій: загальний огляд (статична стадія) і детальний огляд (динамічна стадія).
   У ході загального огляду слідчий:
1) обходить місце події і складає загальне уявлення про характер події, яка відбулася;
2) визначає межі території, яка належить огляду;
3) встановлює наявність слідів, які необхідно терміново захистити від впливу атмосферних осадків, випадкового або навмисного псування, знищення;
4) у випадку виявлення слідів, які залишені злочинцем, з урахуванням думки слідчого, кінолог може прийняти рішення про застосування службово-розшукової собаки для встановлення особи, яка вчинила злочин, знарядь злочину й інших предметів, які мають значення для справи;
5) при наявності до того підстав, дає оперативному співробітнику завдання організувати переслідування злочинця;
6) вирішує питання про вихідну точку огляду, а також визначає, яким методом і способом він буде здійснюватися (у криміналістиці розрізняють два методи огляду місця події: суб'єктивний і об'єктивний. Суб'єктивний метод заключається в тому, що слідчий оглядає лише ті об'єкти, які знаходилися на шляху руху злочинця, до яких він, можливо, торкався, лише ті ділянки території, де найбільш імовірне виявлення слідів і речових доказів. А, отже, можна сказати, що суб'єктивний метод - це вибірковий огляд місця події. Об'єктивний метод заключається в тому, що місце події оглядається повністю, тобто при цьому відбувається суцільний огляд);
7) Вибирає позиції для проведення орієнтуючої і оглядової фотозйомки, а також спосіб огляду.
Існують такі способи огляду:
1. Концентричний спосіб огляду місця події заключається в тому, що він проводиться по спіралі від периферії до центру місця події, під яким зазвичай розуміється самий найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф і інші) або умовна точка. Концентричний спосіб доцільно застосовувати у випадку, коли чітко визначені межі місця події або існує реальна загроза, що сліди, які знаходяться на периферії, можуть бути втрачені, в той час як збереження слідів у центрі не викликає сумнівів.
2. Ексцентричний спосіб полягає в тому, що огляд місця події здійснюється від центру місця події, коли він визначений, до периферії. Цей спосіб застосовується, якщо на початку огляду не можна визначити межі місця події. Цей метод рекомендується використовувати при огляді у справах про вбивства, де центральним вузлом місця події є труп потерпілої особи.
3. Спосіб фронтального (лінійного) огляду представляє собою лінійний огляд ділянок місцевості від однієї їх межі, яка прийнята за вихідну, до іншої. Цей спосіб застосовується у тих випадках, коли територія, що підлягає огляду, велика і її можна розбити на чітко визначені смуги. Цей метод найбільш ефективний при огляді місця події, яке займає велику територію на відкритій місцевості.
   Потім слідчий разом з іншими учасниками огляду досліджує весь комплекс питань, які відносяться до обстановки місця події, докладно фіксує все виявлене за допомогою фотозйомки, відеозапису або кінозйомки, планів, схем, планів-схем, креслень, замальовувань і робить необхідні помітки для протоколу огляду місця події.
   У ході загального огляду застосовується статичний метод, який заключається в тому, що він проводиться без порушення початкового положення предметів. Застосування даного методу є гарантією того, що обстановка місця події буде зафіксована в її початковому незміненому вигляді.
По закінченні початкового огляду слідчий переходить до детального огляду, в ході якого старанно досліджує всі об'єкти, які знаходяться на місці події.
   У ході детального огляду місце події досліджуються предмети з метою виявлення на них слідів рук злочинця, слідів знарядь злому й інструментів тощо. Для цього слідчий і спеціаліст, який бере участь в огляді місця події, можуть застосовувати динамічний метод огляду, тобто для повного дослідження обстановки місця події змінювати положення різних предметів. Для виявлення та фіксації слідів злочину слідчий або спеціаліст, за дорученням слідчого, можуть застосовувати необхідні технічні засоби, які знаходяться у слідчій валізі або у пересувній криміналістичній лабораторії. Усі предмети, що оглядаються, повинні пред'являтися понятим. У випадку виявлення слідів злочину на це теж необхідно звернути увагу понятих.
При огляді місця події може бути використаний метод штучних координат. Сутність даного методу складається з того, що в ході огляду місця події слідчий залишає довідки у місці виявлення трупа, речових доказів і інших предметів. У них він вказує, коли і в ході проведення якої слідчої дії, хто, де і що виявив. Довідка складається у двох екземплярах. Один екземпляр довідки, яка підписана попередньо слідчим і понятими, упаковується в сигнальну капсулу, яка повинна бути герметичною та закопується в певних місцях (наприклад, у місцях розташування голови, рук і ніг трупа). Факт складання довідок, кількість довідок, упаковки та знаходження в певних місцях відображається у протоколі огляді місця події та відображається на план-схемі. Другий екземпляр довідки також підписує слідчий і поняті, після чого вони додаються до протоколу огляду місця події. Залишені на місці події довідки у майбутньому можуть слугувати засобом перевірки достовірності результатів відтворення обстановки і обставин події, на цьому місці.
При наявності підстав вважати, що за межами огляду можуть бути виявлені об'єкти, які мають відношення до вчиненого злочину (знаряддя злочину, викрадені речі тощо), слідчий вирішує питання про дослідження певної дільниці місцевості. Ця дія, що називається прочісуванням місцевості, може проводитися одночасно з оглядом або після огляду місця події за участю співробітників органу дізнання і представників громадськості. Учасник прочісування місцевості, який виявив об'єкти, що мають відношення до вчиненого злочину, повідомляє про це слідчому.    Слідчий, переконавшись у тому, що виявлене може мати значення для справи, проводить за участю понятих, а у необхідних випадках і спеціалістів, огляд дільниці місцевості і предмета, про що складається окремий протокол огляду.
На заключному етапі огляду місця події проводиться фіксація його ходу і результатів: складається протокол; остаточно відпрацьовуються плани, схеми, креслення; об'єкти, які виявлені і вилучені в ході огляду, упаковуються; у необхідних випадках проводиться дактилоскопування трупа, а також застосовуються заходи щодо забезпечення збереження об'єктів, які неможливо або недоцільно вилучати з місця події.
   Основним способом фіксації ходу і результатів огляду місця події є протокол огляду місця події. Він складається з дотриманням вимог ст. 85 КПК України та описом у ньому всіх слідчих дій слідчого під час огляду в тій послідовності, в якій це відбувалося, описом усього вилученого в такому вигляді, в якому це спостерігалося в момент огляду. Слідчий фіксує обстановку в тому вигляді, в якому вона ним виявлена.
   Протокол має три частини - вступну, описову й заключну.
Вступна частина містить дані про учасників огляду (прізвище, ім'я, по батькові, адресу, посаду), підстави проведення огляду, час, місце проведення тощо, умови огляду (погоду, освітлення тощо), процесуальні норми, що регламентують його проведення.
   Описова частина відображає всі дії слідчого й інших учасників огляду в тій послідовності, в якій вони відбувалися. Спочатку наводять дані про матеріальну обстановку: межі, розташування об'єктів і їхні ознаки, стан внутрішньої обстановки (стін, стелі, підлоги, дверей, вікон, меблів, наявність і стан замків, засувок на дверях і вікнах), застосування спеціальних знань і техніко-криміналістичних засобів. У цій частині також описують виявлені сліди та інші речові докази послідовно за схемою: найменування, місце розташування; загальні ознаки (розмір, форма, колір, маса, маркування); індивідуальні ознаки (ознаки зносу й амортизації виробництва); сліди на них; криміналістичні способи фіксації слідів.
У заключній частині протоколу вказують, які сліди, зліпки, сліди пальців рук та ін. вилучені з місця події (їх перераховують), їхню упаковку, які є додатки до протоколу (фотознімки, плани, схеми), що забезпечують наочність його змісту.