Інструкція про єдиний облік злочинів
Зміст документу
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1
Розділ II. ОБЛІК ЗЛОЧИНІВ 2
Розділ III. ПРАВИЛА ЗАКРІПЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗЛОЧИНИ У СТАТИСТИЧНИХ КАРТКАХ (ДОКУМЕНТАХ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ), А ТАКОЖ РЕЄСТРАЦІЇ І ОБЛІКУ ЗЛОЧИНІВ 4
Розділ IV. ОБЛІК ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ 5
Розділ V. ОБЛІК КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ 6
Розділ VI. ОБЛІК СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, НАПРАВЛЕНИХ ДО СУДУ 6
Розділ VII. ВІДОБРАЖЕННЯ В ДЕРЖАВНІЙ ТА ВІДОМЧІЙ СТАТИСТИЧНІЙ ЗВІТНОСТІ ПОКАЗНИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗСЛІДУВАННЯ І РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ 6
Розділ VIII. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ, КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ 8
ТА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ 8
Розділ IX. ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ І ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ 10
Розділ X. КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД 11
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
№ 20/84/293/126/18/5 від 26.03.2002
Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Генеральної прокуратури України
26.03.2002 N 20
Міністерства внутрішніх справ України
26.03.2002 N 84
Служби безпеки України 26.03.2002 N 293
Державної податкової Адміністрації України
26.03.2002 N 126
Міністерства юстиції України
26.03.2002 N 18/5
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Єдиний облік злочинів полягає в первинному обліку, реєстрації та введенні у статистичну звітність виявлених злочинів та осіб, які їх учинили.
2. Система єдиного обліку злочинів і осіб, які їх учинили, грунтується на реєстрації злочинів з моменту порушення кримінальної справи та осіб, які вчинили злочини, з моменту затвердження прокурором обвинувального висновку або винесення мотивованої постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності і на подальшому коригуванні цих даних залежно від наслідків розслідування та судового розгляду справи. Але таке коригування допускається лише впродовж звітного періоду. Підставами для коригування можуть бути також: розкриття злочинів минулих років; постанова злочинів на облік прокурором; додаткове виявлення злочинів у ході досудового слідства або дізнання; виявлення технічних або методологічних помилок в обліку і звітності (у разі виявлення помилок минулих років коригування у звітах не проводиться, а допущені помилки відображаються у спеціальній записці, яка додається до звіту про злочинність).
3. Правила єдиного обліку злочинів поширюються на органи прокуратури (включаючи й військові прокуратури), органи внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки України.
Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і дізнавачами МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються згідно з правилами цієї Інструкції.
Форми статистичних звітів про злочинність та Інструкції до них розробляються відповідними органами, які ведуть облік злочинів, на підставі правил цієї Інструкції і погоджуються з Генеральною прокуратурою України.
4. Військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до правил цієї Інструкції 2). При цьому форми і реквізити обліково-реєстраційних документів і статистичних звітів затверджуються Генеральною прокуратурою України. Порядок реєстрації злочинів військовими прокурорами також визначається Генеральною прокуратурою України, на підставі загальних положень цієї Інструкції.
Зміни та доповнення до цієї Інструкції можуть вноситися тільки Генеральною прокуратурою України за погодженням із зацікавленими правоохоронними органами.
________________________
2) Див. наказ Генпрокурора України від 5 серпня 1994 р. N 16 ( v0016900-94 ) "Про підслідність кримінальних справ військовим прокуратурам".
Розділ II. ОБЛІК ЗЛОЧИНІВ
5. Основа єдиного обліку злочинів грунтується на реєстрації:
- злочинів на момент порушення кримінальної справи, відмови в порушенні кримінальної справи за нереабілітуючих підстав, але з визнанням злочину;
- злочину, по якому встановлена особа за постановою про пред’явлення обвинувачення;
- кримінальної справи з моменту її порушення і прийняття у ній рішень;
- особи, яка вчинила злочин, з моменту затвердження прокурором обвинувального висновку, винесення мотивованої постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності або відмови в порушенні кримінальної справи за нереабілітуючих підстав.
6. Визначення понять:
6.1. Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, проводиться за територіальним принципом (адміністративним районом) його вчинення. Якщо немає можливості визначити місце скоєння злочину, то злочин реєструється за місцем його виявлення. Винятком є реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, по кримінальних справах (матеріалах) органів МВС на транспорті, військової прокуратури.
6.2. Єдина система обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, визначає такі форми облікових документів:
6.2.1. Статистична картка на виявлений злочин форми 1 (додаток 1);
6.2.2. Статистична картка про наслідки розслідування злочину форми 1.1. (додаток 2);
6.2.3. Статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності форми 1.2 (додаток 3);
6.2.4. Статистична картка на особу, яка вчинила злочин форми 2 (додаток 4);
6.2.5. Статистична картка про рух кримінальної справи форми 3 (додаток 5);
6.2.6. Статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення форми 4 (додаток 6);
6.2.7. Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом форми 6 (додаток 7).
6.3. Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, здійснюється шляхом занесення працівником з обліково-реєстраційної роботи відомостей із статистичної картки в єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини (додаток 8), присвоєння номера кримінальній справі та складання реєстру про передачу їх для обліку до обліково-реєстраційних підрозділів (форма реєстру встановлюється обліково-реєстраційними підрозділами на місцях). Для Служби безпеки України форма єдиного журналу обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, розробляється самостійно.
6.4. Облік злочинів — реєстрація в Управлінні оперативної інформації, в обліково-довідкових підрозділах статистичних карток, що надійшли від нижчих підрозділів, у т.ч. в електронному вигляді та внесення даних статистичних карток у державну звітність у вигляді цифрових показників.
Вважаються облікованими злочини, а також особа, яка його вчинила, і кримінальна справа, коли дані про них внесені в картку первинного обліку (або перенесені на магнітні носії), зареєстровані в журналі обліку злочинів, поставлені на централізований облік і включені до статистичної звітності обліково-реєстраційними підрозділами Головних управлінь, управлінь, управлінь на транспорті Міністерства внутрішніх справ України 3), обліково-довідковими підрозділами обласних управлінь Служби безпеки України, військових прокуратур регіонів та інших органів.
_____________________________________
3) Далі Головні управління, управління, управління на транспорті Міністерства внутрішніх справ України будуть іменуватися "ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України", якщо інше не обумовлено в тексті.
7. Процес здійснення єдиного обліку злочинів.
Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, та кримінальних справ здійснюється працівниками з обліково-статистичної роботи на підставі документів первинного обліку — статистичних карток.
Дізнавач, слідчий негайно після прийнятого рішення на підставі постанови про порушення кримінальної справи на кожний виявлений ними у звітному періоді злочин, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які їх вчинили, заповнює статистичну картку форми 1 (на виявлений злочин).
Картка форми 1 складається негайно і в тих випадках, коли необхідно зареєструвати злочин, який раніше не був зареєстрований. Зокрема, у разі:
- прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла від військового прокурора, органів Служби безпеки та податкової міліції або навпаки;
- прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла від органів прокуратури чи внутрішніх справ інших областей, інших країн, якщо злочин, щодо якого вона порушена у даному звітному періоді, не був облікований і зареєстрований;
- звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії;
- відновлення провадження у кримінальній справі, що раніше була закрита із зняттям злочину з обліку;
- приєднання до справи, що розслідується, матеріалів про інший злочин, який раніше не був зареєстрований або виявлений додатково в процесі розслідування;
- виділення кримінальної справи про злочин з іншої справи.
Картка в усіх випадках заповнюється особою (у т.ч. і прокурором), яка порушила кримінальну справу або винесла іншу постанову про одне з рішень, що наведені у даному пункті.
У разі, коли справа порушена судом і направлена для провадження попереднього слідства або дізнання, картку на виявлений злочин заповнює слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до провадження.
За поставленими в статистичній картці запитаннями посадова особа, що їх заповнює, фіксує виявлений злочин і несе відповідальність за достовірність цієї інформації, підписує цю статистичну картку і разом із матеріалами справи впродовж доби надає прокурору, який перевіряє законність прийнятого рішення та заповненої в статистичній картці інформації, підписує її і через секретаря, під підпис, передає її для реєстрації працівникові з обліково-реєстраційної та статистичної роботи. По справах МВС, прокуратури, податкової міліції статистичні картки передаються працівникам з обліково-реєстраційної та статистичної роботи міськрайлінорганів внутрішніх справ, у Службі безпеки України — до обліково-довідкового підрозділу.
Працівник з обліково-реєстраційної та статистичної роботи отримує в прокуратурі під підпис вказані статистичні картки і впродовж доби реєструє злочин в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, та вносить відповідну інформацію до цих журналів.
Зареєстровані територіальними органами внутрішніх справ злочини, справи по яких перейшли за підслідністю військовим прокурорам, в органи Служби безпеки та податкової міліції, з обліку в територіальних органах знімаються і ставляться на облік у відповідних органах або навпаки.
Злочини, вчинені на території України військовослужбовцями, громадянами інших держав, обліковуються територіальними органами. Злочини, по яких порушуються справи не інакше як за скаргою потерпілого, обліковуються судами. У тих випадках, коли прокурором чи судом визнано необхідним порушити справу і провести досудове розслідування чи дізнання, злочини обліковуються органом, який проводив слідство чи дізнання.
Журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, ведуться в кожному відомчому підрозділі реєстрації і обліку злочинів. По справах, порушених працівниками прокуратури, МВС, податкової міліції, ці журнали (по можливості) ведуться окремо і окремо нумеруються.
Зареєструвавши в цьому журналі злочини і статистичні картки (довідки), працівник з обліково-реєстраційної та статистичної роботи заповнює їх 1-й розділ, підписує його та впродовж доби передає картки за реєстром до обліково-реєстраційного підрозділу, а також негайно передає ці дані електронною поштою.
В обліково-реєстраційних підрозділах ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України ведуться контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, окремо по кожному району, місту, лінійному органу, в яких реєструється дата надходження статистичних карток і зазначена в них інформація про злочин.
Ці журнали ведуться для контролю за своєчасним надходженням первинної облікової документації, підбору окремих відомостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.
Працівник обліково-реєстраційного підрозділу ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України, отримавши електронною поштою відомості про злочини, не ставить їх на облік без підтвердження статистичною карткою. Отримавши статистичну картку, він зобов’язаний: зареєструвати її в контрольному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, що їх учинили; внести відповідну інформацію; затвердити її своїм підписом і нести відповідальність за неї.
На підставі обробки карток первинного обліку в обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ проводиться первинне формування статистичної звітності про злочинність.
В інших органах з невеликим обсягом такої інформації її обробка і узагальнення може проводитися без застосування ЕОМ.
Складена статистична звітність про злочини, осіб, які їх учинили, та про проведену роботу з розслідування підписується начальниками: Обліково-реєстраційного підрозділу та начальниками ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України, начальниками управлінь податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальником обліково-довідкового підрозділу і начальником управління Служби безпеки України, військовим прокурором регіонів та інших органів і передається вищим органам за підвідомчістю та прокурорам областей, управлінню Держкомстату області.
В УОІ МВС України, в архівно-обліковій службі Служби безпеки України обробляються вказані звіти на ЕОМ, зведені статистичні показники у вигляді звітів, підписаних начальниками облікових підрозділів і керівників правоохоронних органів, надсилаються Держкомстату України, Генеральній прокуратурі України.
Розділ III. ПРАВИЛА ЗАКРІПЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗЛОЧИНИ У СТАТИСТИЧНИХ КАРТКАХ (ДОКУМЕНТАХ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ), А ТАКОЖ РЕЄСТРАЦІЇ І ОБЛІКУ ЗЛОЧИНІВ
8. Обліковується як один злочин (складається одна картка на виявлений злочин) у випадках:
а) учинення одного злочину групою осіб у співучасті (ст. 26 КК України ;
б) учинення злочину, який складається із декількох злочинних дій (бездіяльність) або посягання на різні об’єкти, якщо вони за законом кваліфікуються як один злочин;
в) учинення одного злочинного діяння, в результаті якого потерпілими є декілька осіб;
г) тривалий злочин, тобто вчинення одного злочинного діяння протягом визначеного часу;
д) продовжуваний злочин, тобто вчинення тотожних або однорідних злочинних дій, пов’язаних між собою єдиним умислом винуватого на досягнення єдиного злочинного результату, спільністю об’єкта і злочинними наслідками.
е) учинення двох чи більше різних злочинів однією злочинною дією (ідеальна сукупність), при цьому обліковується найтяжчий злочин.
9. Обліковується як два і більше злочинів (складаються дві і більше карток на виявлені злочини) у випадках:
а) сукупність злочинів (ст. 33 КК України, вчинення двох або більше злочинних дій, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК України (реальна сукупність);
б) неодноразове вчинення тотожних або однорідних злочинних діянь, якщо вони не мають ознак продовжуваного злочину (ст. 32 КК України ;
в) одночасне вчинення декількома особами без попереднього зговору злочинів, кваліфікованих за однією і тією ж статтею КК України, коли кожний учасник діяв незалежно від другого.
г) вчинення особою (групою осіб) двох і більше злочинів, що кваліфікуються за різними частинами однієї статті Кримінального кодексу, кожний з яких становить самостійний злочин.
10. При визначенні окремих видів злочинів необхідно керуватися рекомендаціями щодо особливості деяких видів злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України та постановами Пленуму Верховного Суду України.
11. Обліку в числі злочинів не підлягають дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, а тому не вважається злочином (ч. 2 ст. 11 КК).
12. Зареєстровані злочини підлягають зняттю з обліку, якщо відносно осіб, які їх вчинили, винесена мотивована постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (статті 226, 417 КПК України (1002-05, 1003-05) або кримінальні справи по них закриті за таких підстав:
а) за відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПК ;
б) за відсутністю в діянні складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК), у тому числі за малозначністю діяння (ч. 2 ст. 11 КК ;
в) у зв’язку з тим, що правопорушник не досяг на час вчинення суспільно небезпечного діяння віку, при досягненні якого відповідно до закону встановлено кримінальну відповідальність (п. 5 ст. 6, ст. 7-3 КПК;
г) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого (п. 6 ст. 6 КПК;
д) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше, як за його скаргою (п. 7 ст. 6 КПК;
е) у зв’язку з тим, що відносно даної особи є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави, а також не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню (п.п. 9, 10 ст. 6 КПК;
ж) із закінченням строків давності, зазначених у ст. 49 КК України, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин (ст. 11-1 КПК;
и) за документами прокурорського реагування у зв’язку з необгрунтованою постановою на облік злочину.
13. Зареєстровані злочини залишаються на обліку у випадках, коли кримінальна справа закрита щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами (п.8 ст.6 КПК, або направлена до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності:
а) внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв’язку з помилуванням окремих осіб (п. 4 ст. 6 КПК ;
б) при звільненні винного від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК;
в) при звільненні винного від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК ;
г) внаслідок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст.ст. 8, 9, 10 КПК ;
д) щодо конкретної особи за недоведеністю її участі у вчиненні злочину при наявності події злочину, справа по якому зупинена провадженням;
е) із закінченням строків давності щодо особи, яка вчинила злочин (ст. 11-1 КПК.
Розділ IV. ОБЛІК ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ
14. Облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом заповнення особою, яка проводить розслідування справи, статистичної картки форми 2.
Обліку підлягають усі особи, які вчинили злочини, якщо у справах прийняті такі рішення:
а) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена прокурором до суду (ст. 232 КПК ;
б) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст. 430 КПК.
Обліку також підлягають особи, які вчинили злочини, але щодо яких кримінальні справи закриті щодо померлого обвинуваченого (п.8 ст.6 КПК або направлені до суду для вирішення питання про звільнення їх від кримінальної відповідальності за таких підстав:
а) внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК;
б) внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК ;
в) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК ;
г) у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст.ст. 8, 9, 10, КПК ;
д) із закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК.
У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7-3, 100, 226 КПК (1001-05, 1002-05) особи по цих справах знімаються з обліку.
Розділ V. ОБЛІК КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Кримінальна справа повинна бути зареєстрована впродовж доби після винесення постанови про її порушення.
15. Рух кримінальної справи в процесі розслідування обліковується на підставі статистичної картки про рух кримінальної справи форми 3, що заповнюється прокурором, слідчим або працівником органу дізнання негайно після прийняття у справі (матеріалах) рішення про:
а) порушення кримінальної справи;
б) об’єднання кримінальних справ;
в) прийняття кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;
г) направлення справи за підслідністю;
д) при направленні до суду та закриття справи;
е) зупинення справи;
ж) відновлення слідства в закритій або зупиненій справі за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.2 ст. 206 (ст. 208), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК ;
и) вилучення прокурором справи і передачі її для розслідування іншому органу;
к) повернення справи на додаткове розслідування прокурором або судом;
л) продовження строку розслідування;
м) пред’явлення для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику;
н) виділення в окреме провадження справи відносно одного або декількох обвинувачених.
У випадках прийняття прокурором рішень, зазначених у п.п.
"и”, “к” цього розділу у справах, що розслідуються слідчими або органом дізнання, картка форми 3 заповнюється особисто прокурором.
Картки по кримінальних справах подаються до відповідних органів внутрішніх справ для внесення необхідних відомостей до журналу обліку злочинів, кримінальних справ та осіб, які вчинили злочини, та подальшої передачі до обліково-реєстраційних підрозділів органів внутрішніх справ.
Облік кримінальних справ здійснюється тим же обліково-реєстраційним підрозділом, який веде облік злочинів.
Розділ VI. ОБЛІК СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, НАПРАВЛЕНИХ ДО СУДУ
16. Відомості про судові рішення у кримінальних справах, направлених до суду, заповнюються в журналах обліку злочинів на підставі довідок про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6).
Для одержання таких довідок прокурор, слідчий або працівник дізнання, які проводили розслідування, при направленні справи або матеріалу до суду повинен підшити на початку справи чи матеріалів бланк довідки на кожного обвинуваченого з відображенням його анкетних даних.
Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції — у випадку винесення вироку апеляційним судом).
Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою 6 направляють їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.
Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок вносять відомості про судимість у журналі обліку злочинів і не пізніше 3-х робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використання цих документів при статистичному і оперативно-довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.
Розділ VII. ВІДОБРАЖЕННЯ В ДЕРЖАВНІЙ ТА ВІДОМЧІЙ СТАТИСТИЧНІЙ ЗВІТНОСТІ ПОКАЗНИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗСЛІДУВАННЯ І РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ
17. Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідками розслідування кримінальних справ. Розкритим враховується злочин, кримінальна справа по якому закінчена розслідуванням і по якій прийнято одне з таких рішень:
а) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду в порядку ст.232 КПК України ;
б) особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокурора на підставі статей 7-2, 8, 9, 10 КПК України кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки;
в) особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину цією особою, але кримінальна справа щодо цієї особи направлена до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності згідно з п. 4 ст. 6, 11-1 КПК України, внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння чи у зв’язку із закінченням строків давності;
г) кримінальна справа за згодою прокурора направлена до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки;
д) кримінальна справа закрита на підставі п.8 ст.6 КПК України щодо померлого обвинуваченого;
е) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст.430 КПК України.
До числа розкритих злочинів враховується злочин, по якому у звітному періоді, незалежно від року порушення кримінальної справи, представлені заповнені документи первинного обліку про наслідки розслідування злочину (картка форми 1.1) і на особу, що вчинила злочин (картка форми 2), підписані відповідним прокурором чи його заступником.
Відсоток розкритих злочинів визначається співвідношенням числа розкритих злочинів, помноженого на 100, до суми числа розкритих і нерозкритих злочинів.
18. Нерозкритим є злочин, кримінальна справа по якому зупинена за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин) у звітному періоді. До числа нерозкритих враховуються злочини, справи по яких вперше зупинені в даному звітному періоді, незалежно від часу порушення кримінальних справ і часу реєстрації даних злочинів.
Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або не встановленням осіб, які вчинили злочини, та злочини, за вчинення яких з моменту пред’явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про прийняття рішення по кримінальній справі.
Відомості про нерозкриті злочини рахуються обліково-реєстраційними підрозділами на підставі статистичних карток про зупинення слідства за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК України форм 1.1, 3 з доповненнями даних, зазначених у частині другій цього пункту.
Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням числа нерозкритих злочинів, помноженого на 100, до суми числа розкритих і нерозкритих злочинів.
Інформаційні підрозділи правоохоронних органів зобов’язані щомісяця робити розрахунки звітних показників про розкриті та нерозкриті злочини відповідно до вимог даної Інструкції.
Злочини, у справах яких досудове слідство зупинено у випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, знімаються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінченій розслідуванням справі та коли до обліково-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного обліку про розкриття злочину (картка форми 1.1, 2).
19. З метою контролю за процесом розкриття злочинів та прийняття відповідних заходів передбачено облік злочинів, по яких особам пред’явлено обвинувачення у їх вчиненні. Облік цих злочинів здійснюється на підставі статистичної картки форми 4. Статистична картка форми 4 заповнюється особою, яка проводить розслідування кримінальної справи для пред’явлення обвинувачення в порядку ст. 140 КПК України особам, щодо яких винесено постанову про притягнення як обвинуваченого по даному злочину. Картка складається на кожний злочин.
Прокурор (заступник прокурора) підписує картку форми 4 тільки за умови представлення до прокуратури згідно з вимогами закону копії постанови про пред’явлення особі обвинувачення і коли впевниться, що дійсно по зареєстрованому злочину пред’явлено обвинувачення у його вчиненні вказаній у картці особі (особам) згідно зі ст. 140 КПК України.
У разі винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченої, місце перебування якої не встановлено, статистична картка форми 4 не складається. При зупиненні досудового слідства в таких кримінальних справах на підставі п. 1 ст. 206 (ст. 207) КПК України особа, яка провадить розслідування, зобов’язана скласти картки форм 1.1 і 3.
Зняття з обліку злочинів, по яких особам пред’явлено обвинувачення, здійснюється на підставі карток форм 1.1, 3, коли вона подається у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочинів або інших підстав, які виключають оцінку діяння як злочинного 4). Зупинення за п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК України виключає злочин з числа розкритих.
______________________
4) Див. пункт 12 Інструкції про єдиний облік злочинів
Ефективність роботи правоохоронних органів з контролю за розкриттям злочинів визначається питомою вагою злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення у звітному періоді. До числа злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення, враховуються злочини, по яких у звітному періоді, незалежно від року порушення кримінальної справи, представлені заповнені документи первинного обліку про пред’явлення обвинувачення особам, які їх вчинили (картка форми 4).
Питома вага злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення у звітному періоді, визначається співвідношенням числа злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення у звітному періоді, помноженого на 100, до суми числа злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення у звітному періоді, числа злочинів, кримінальні справи по яких зупинені за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин) у звітному періоді та числа злочинів, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або невстановленням осіб, які вчинили злочини.
20. Разом із розкриттям злочинів у звітному періоді визначається результативність роботи правоохоронних органів по розкриттю злочинів минулих років. До категорії нерозкритих злочинів минулих років належать злочини, справи по яких зупинені за п.1 ст. 206 (ст.207), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК України у попередні роки і у звітному періоді не подані документи первинного обліку про їх розкриття.
Відсоток розкриття злочинів минулих років визначається співвідношенням числа злочинів минулих років, кримінальні справи по яких закінчені розслідуванням у звітному періоді, помноженого на 100, до залишку нерозкритих злочинів минулих років на початок звітного періоду за виключенням злочинів минулих років, які зняті з обліку у звітному періоді.Розділ VIII. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ, КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ТА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ21. Злочини реєструються в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, на підставі карток на виявлений злочин (форма 1) за порушеними кримінальними справами, справами направленими прокурором до суду відповідно до ст. 430 КПК та в інших випадках, які зазначені в пункті 7 Інструкції.Відомості про виявлені злочини коригуються за даними картки про наслідки розслідування злочину (форма 1.1), картки на особу, яка вчинила злочин (форма 2) і картки про рух кримінальної справи (форма 3), а також картки на злочин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення (форма 4), довідки про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6).Відомості про осіб, що вчинили злочини, в журнал обліку злочинів заносяться на підставі карток про цих осіб (форма 2). Ці відомості коригуються за даними картки про наслідки розслідування злочину (форми 1.1) та довідки про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6).Дані про рух кримінальних справ записуються в журналі з карток форми 3.Дані про порушення кримінальних справ і їх рух повинні реєструватися в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, не пізніше 24-х годин з моменту надходження відповідних карток.Управління (відділи) оперативної інформації та інші обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють районним, транспортним органам внутрішніх справ та оперативним відділам установ виконання покарань, які ведуть розслідування у кримінальних справах, необхідну кількість реєстраційних номерів. У районі кількість виділених номерів з урахуванням обсягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ, податкової міліції та органами прокуратури, про що повідомляється в Управління (відділи, відділення) оперативної інформації.Слідчий (працівник дізнання) органу внутрішніх справ і податкової міліції одночасно із заповненням картки на виявлений злочин отримує в органі внутрішніх справ порядковий номер справи. Слідчий прокуратури отримує порядковий номер справи, яку прийнято ним до провадження, в прокуратурі.Справи, що надходять для розслідування із органів прокуратури до органів внутрішніх справ чи податкової міліції або з органів внутрішніх справ чи податкової міліції до органів прокуратури даного району (міста), а також справи, що надійшли за підслідністю по територіальності з одного району (міста) в інший район (місто) тієї ж області, вдруге не реєструються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації.Злочини по кримінальних справах, виділені з інших справ (якщо раніше злочини по цих справах були зняті з обліку), ставляться на облік.Злочини по кримінальних справах, що надійшли для провадження розслідування з органів прокуратури і внутрішніх справ інших держав за місцем вчинення злочину, органів суду, податкової міліції, Служби безпеки України та військової прокуратури, знімаються з обліку в цих органах і реєструються в територіальних органах внутрішніх справ, як вперше порушені справи.Злочини по кримінальних справах, відновлені для провадження додаткового розслідування, вдруге не реєструються. Не підлягають реєстрації кримінальні справи, що надійшли з інших органів для виконання окремих доручень (допит, очна ставка тощо).
Якщо кримінальні справи об’єднуються в одну справу у зв’язку з тим, що злочини, вчинені однією і тією ж особою, то в журналах обліку злочинів робляться відповідні позначки про об’єднання цих справ, але зміни у звітність про кількість зареєстрованих злочин
