Експертиза обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки

Предметом експертизи обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки (далі - пожежо-тсхнічна) є фактичні дані щодо явищ, умов, обставин, причинно-наслідкових зв'язків, які обумовили виникнення пожеж, особливостей їх розвитку та гасіння, а також наслідків; дані щодо невідповідності об'єктів вимогам стандартів, норм і правил по¬жежної безпеки та їх причинний зв'язок з наслідками пожеж.
Основними завданнями пожежотехнічної експертизи є вста¬новлення осередку пожежі, джерела запалювання та причини виникнення пожежі.
Перед цією експертизою можуть ставитися й інші завдання, пов'язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про поже¬жі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні знан¬ня в галузі пожежної справи.
У складних випадках, особливо пов'язаних із випадками підпалів, коли необхідно відновлювати суттєві обставини та фак¬ти, висновки пожежно-технічної експертизи ґрунтуються також на результатах інших видів експертиз: трасологічної (крім до¬сліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); матеріалів і речовин (нафтопро¬дуктів і пально-мастильних матеріалів; металів і сплавів); бух¬галтерської, товарознавчої. Досить широко практикується про¬ведення комплексних експертиз.
Встановлення наявності слідів нафтопродуктів необхідно здійснювати в обов'язковому порядку за наявності ознак підпалу.
У зв'язку з поширеністю випадків, коли виникнення пожеж може пов'язуватися з аварійними режимами в електромережах та електроустановках, виникає потреба в проведенні металогра¬фічних досліджень або ж рентгеноструктурному аналізі струк¬тури електричних провідників. За їх результатами можливо визначити первинність або вторинність короткого замикання електропроводки тобто, до виникнення пожежі призвело зами¬кання чи воно сталося внаслідок пожежі,
У будь-якому разі для проведення пожежотехнічної екс-пертизи вимагається надання матеріалів кримінальної справи (протоколу ОМИ з усіма додатками, протоколів відтворення
обстановки й обставин події, акту про пожежу, технічного вис¬новку про причину виникнення пожежі та інші документи), ві-део- та фотозйомки, речових доказів.
У пожежотехнічній експертизі існують два блоки питань, які вирішуються в ході отримання відповідей на відповідні групи запитань.
Питання першого блоку спрямовані на встановлення чи визначення особливостей виникнення, розвитку й гасіння пожеж. Найбільш характерними групами питань для всіх пожеж є такі, що дають можливість отримати відповідь стосовно:
- місць найбільшого теплового впливу в зоні горіння;
- місця (осередку) та часу виникнення пожежі;
- джерел запалювання та їх характеристик;
- пожежно-небезпечних властивостей речовин і матеріалів;
- можливості виникнення горіння наявних в осередку пожежі речовин та матеріалів з огляду на потужність можливих джерел запалювання;
- шляхів розповсюдження горіння;
- умов та особливостей, які сприяли чи перешкоджали виникненню й розвитку пожежі;
- умов та обставин загибелі людей і тварин;
- особливостей гасіння пожежі;
- механізму виникнення горіння;
- технічної чи іншої причини виникнення пожежі.
До другого блоку відносять питання, які вирішуються на під¬ставі результатів (висновків), отриманих у ході вирішення зав¬дань першого блоку, і дають можливість надати відповіді щодо:
- наявності фактів порушення правил пожежної безпеки;
- невідповідності протипожежного стану об'єкта чи діяльності юридичних або фізичних осіб вимогам стандартів, норм і правил пожежної безпеки;
- наявності чи відсутності причинного зв'язку між фактами порушень вимог пожежної безпеки, з одного боку, та виникненням і розповсюдженням пожежі й наслідками від неї, з іншого боку;
- відповідальності посадових осіб за порушення конкретних вимог пожежної безпеки, які призвели до виникнення та розвитку пожежі (сприяли розвитку, перешкоджали гасінню).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Де знаходився осередок пожежі?

- Чим пояснюється найбільше вигоряння горючих матеріалів
і пошкодження конструктивних елементів будівлі (споруди) в
даному місці?
- Горіння яких речовин могло спричинити наявні пошкод¬
ження (руйнування)?
- В якому місці приміщення було найбільш інтенсивне го¬
ріння?
- Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному
місці об'єкта?
- Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?
- Який час тривала пожежа до її виявлення?
- Який приблизно час міг пройти з моменту загоряння (тлін¬
ня, прихованого горіння) до появи відкритого вогню ?
- Скільки осередків пожежі існувало в даному випадку. Якщо
декілька, то чи немає між ними зв'язку?
- Чи можливе запалювання даної речовини (матеріалу) від
даного джерела запалювання?
- Чи могла виникнути пожежа внаслідок несправності елек¬
тропроводки ?
- Чи може полум'я сірника спричинити виникнення горіння
оббивки дивана?

- Чи здатні до самозаймання ... речовини (матеріали) або
об'єкти за певних умов конкретного випадку?
- Які саме матеріали горіли, якщо полум'я (дим) було ха¬
рактерного .... кольору ?
- Які показники пожежної небезпеки речовин (матеріалів),
що знаходилися в осередку горіння?
- Що сприяло миттєвому поширенню горіння?
- У якому місці (місцях) виникло горіння і як поширювалось
полум'я? Чи були в приміщенні місця більш інтенсивного горіння?
Якщо так, то де саме і чим це пояснюється?
- Чи не міг виникнути осередок горіння в підвальному примі¬
щенні внаслідок пожежі, яка мала місце на ... поверсі?
- Дії якої температури було піддано тіло загиблого в момент
його знаходження під час вибуху та пожежі?
- Чи міг труп повністю згоріти внаслідок пожежі за певних
умов конкретного випадку?
- Яка причина виникнення пожежі на даному об'єкті,
виходячи з наведених обставин справи?

— Чи відповідав стан об'єкта вимогам правил пожежної без¬
пеки? Якщо не відповідав, то чи вплинуло недотримання цих
правил на виникнення і розвиток пожежі?
— Чи причетні до виникнення пожежі аварійні режими в
електричній мережі (коротке замикання, великі перехідні опори,
перевантаження тощо)?
— Чи міг бути здійснений підпал вищевказаного будинку шля¬
хом підпалювання речей в .... місцях, як це вказано в плані схеми
акту про пожежу?
— Чи були допущені порушення технічних умов під час мон¬
тажу електропроводки, освітлювальних і силових мереж, опа¬
лювальних приладів, систем вентиляції? Якщо були, то які? Чи
мають виявлені порушення безпосереднє відношення до причини
виникнення пожежі та її поширення?
— Чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані під час
виконання ... робіт, та якщо ні, то які саме?
— Які заходи не вжиті посадовою особою для попередження
пожежі?
— Які порушення правил експлуатації електромережі й елек¬
троустановок могли бути причиною виникнення пожежі?
— Які порушення протипожежних вимог державних і відом¬
чих нормативів могли бути причиною виникнення короткого за¬
микання електропроводів?
— Які порушення вимог нормативних документів призвели
до виникнення пожежі (сприяли розвитку, перешкоджали гасін¬
ню)?
— Якщо причиною виникнення пожежі в будинку було прове¬
дення зварювальних/вогневих/робіт в ... приміщенні, то які саме
порушення правріл протипожежної безпеки були порушені при
виконанні вказаних робіт та ким вони допущені?
— Яким був протипожежний стан об'єкта, чи малися пору¬
шення протипожежних вимог, зокрема при влаштуванні засобів
пожежогасіння та пожежної сигналізації?
— Чи відповідає забезпечення приміщення первинними за¬
собами пожежогасіння вимогам протипожежних норм?
— Чи відповідає улаштування електропроводки протипо¬
жежним вимогам?
— Які заходи протипожежної безпеки не були дотримані під
час виконання даної роботи?
— Що було первинним: пожежа чи вибух?

- Який приблизно час, виходячи з характеру пожежі, наяв¬
ності горючих речовин та сил, які брали участь у пожежогасінні,
був необхідний для гасіння пожежі?
- З якої причини не спрацював автоматичний протипожеж¬
ний пристрій?
- Чи належним чином використовувалася протипожежна
техніка під час гасіння даної пожежі?
Перелік запитань може бути значно більшим. Це залежить від особливостей об'єкта та обставин виникнення, розвитку та гасіння пожеж. Відповіді на запитання, поставлені на вирішення пожежотехнічної експертизи, потребують застосування ши¬рокого спектру знань, інструментальних фізико-хімічних мето¬дів досліджень, оціночних розрахунків.
Як правило, справи про пожежі відносяться до складних і по-требують високої кваліфікації фахівців, знання численних зако-нодавчих та нормативно-правових актів з питань забезпечення пожежної безпеки в державі й різноманітних галузях виробництва.
Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.
За результатами детального огляду можна визначити, які речовини, матеріали, сліди та предмети становлять інтерес для виявлення осередку пожежі та причин її виникнення. Всі вони набувають значення речових доказів за умов виявлення та вилу-чення з дотриманням відповідних вимог. Речові докази необхідно фотографувати і з прив'язкою до місця виявлення детально опи-сати за зовнішніми ознаками в протоколах вилучення та ОМП.
Речові докази за особливостями вилучення, упаковування і транспортування можна умовно розділити на предмети та сліди.
Предмети необхідно брати до рук обережно, щоб на них не знищити або не пошкодити сліди. Сліди можуть бути у вигляді відбитків, нашарувань, кіптяви, просочених ділянок матеріалів, залишків рідин, оплавлень струмопровідних жил, обвуглень чи характерних пошкоджень матеріалів, шару окалини металу, залишків покриттів, запахів тощо.
Дослідження речових доказів у більшості випадків прово-диться в лабораторних умовах у порядку розгляду певних версій щодо місця та причини виникнення горіння.
Для збереження речових доказів необхідно додержуватися наступних правил їх вилучення, зокрема:
• елементів електромереж та електроустановок:
- зафіксувати місце їх виявлення на схемі, а також за допо¬
могою зйомки;

~ комутаційні апарати (рубильники, пускачі, штепсельні розняття), апарати захисту електромережі, якщо на них є сліди нагрівання, руйнування, оплавлення та спрацювання, демон-туються та вилучаються у виявленому стані разом з приєднани¬ми проводами;
- якщо за результатами огляду місця пожежі й аналізу всіх
обставин встановлено зв'язок між аварійним режимом і виник¬
ненням пожежі, необхідно обов'язково уточнити марку, номі¬
нальні паспортні дані та функціональне призначення вищеза¬
значених апаратів і приладів, відстань від них до найближчих
горючих матеріалів і предметів, чи були вони підключені до
електромережі;
- для провідників слід визначити та зафіксувати їх матеріал,
марку, переріз та довжину, кількість жил і дротин у жилі, стан
ізоляції, наявність оплавлень і змін перерізу провідників по дов¬
жині;
- всі ділянки електропроводки, що знаходилися в зоні по¬
жежі та мають сліди оплавлення, нагрівання, зруйнування ізо¬
ляції, вилучаються обережно, щоб на відрізку довжиною 500 мм
від місця оплавлення обов'язково була непошкоджена ізоляція;
якщо проводка прокладена в трубах, то разом з пошкодженою
трубою; кожний провідник супроводжується пояснювальним
ярликом з указаниям місця вилучення, належності до ділянки
електромережі;
- непошкоджені ділянки електромережі позначаються на
схемі місця пожежі;
- у разі виявлення великої кількості провідників з оплавлен¬
ням, на дослідження надсилаються найбільш віддалені від дже¬
рела напруги фрагменти, при цьому сліди не повинні торкатися
до тари;
• залишків світлих нафтопродуктів (легкозаймистих та горючих рідин (ЛЗР і ГР)):
- залишки ЛЗР і ГР можуть бути виявлені органолептичним
способом або за допомогою газоаналізатора ФА-102.01 у прихова¬
них місцях, які піддавалися мінімальному тепловому впливу, та¬
ких як щілини між дошками підлоги, що з'єднуються у "шпунт",
під плінтусами, у ґрунтовій засипці підпілля і ґрунті біля
зовнішніх стін, під меблями й обладнанням, у тканинах одягу,
оббивки меблів;
- у холодний період року для визначення наявності ЛЗР і ГР
необхідно заносити предмети, на яких вони можуть бути, до теп¬
лих приміщень;

- характерними ознаками вигоряння ЛЗР і ГР є утворення
на поверхнях конструкцій і предметів плям, ділянок обгоряння з
різко окресленою конфігурацією та глибиною ураження
матеріалів під час їх горіння в щілинах і заглибленнях;
- залишки ЛЗР і ГР, виявлені в скляній тарі (пляшках, бан¬
ках), герметизують, з великої тари їх переливають до чистої тари
меншої місткості і теж герметизують;
- з громіздких предметів і конструкцій слід випилювати чи
вибивати лише частини з виявленими плямами рідин, залишаю¬
чи навколо них чисті поля завширшки не менше 5 см; якщо не¬
можливо вилучити таку частину матеріалу, то його сколюють,
зчищають ножем на аркуш чистого паперу, після чого пере¬
сипають у герметичну тару;
- якщо є вцілілі краплі чи локальні пролиття ЛЗР і ГР, що не
встигли випаруватися або просочитися до структури матеріалу
горизонтальних поверхонь, то їх збирають за допомогою чистої
вати або фільтрувального паперу, які герметизують у чистому
посуді;
- просочені рідинами ґрунт, сміття збирають у посуд за допо¬
могою металевих лопат, совків, шпателів з глибини 2~3 см нижче
прожареного шару;
тканини, що мають досліджуватися, складаються ділянками зі слідами ЛЗР і ГР усередину та запаковуються;
- рідини просочують деревину поперек волокон на глибину
0,2-0,4 мм, вздовж волокон (з торця дошки) -на 80-90 мм; їх по¬
трібно відбирати скоблінням, вирізанням або висвердлюванням
у місці знаходження тріщин та сучків для отримання просочених
рідинами стружки або трісок з необвуглених поверхонь;
- у заглибленнях та пазах залишки ЛЗР та ГР з деревини
слід вилучати змиванням їх ватним тампоном з використанням
розчинників та подальшим протиранням сухим тампоном;
у всіх випадках для порівняння необхідно брати проби за-значених матеріалів, вільних від залишків ЛЗР і ГР;
- тара для зберігання речових доказів з ЛЗР і ГР має бути
чистою, хімічно інертною та герметичною, її закупорюють гвин¬
товими кришками або притертими пробками; поліетиленові па¬
кети використовуються тільки в разі відсутності скляного посуду,
при цьому їх необхідно ретельно зав'язувати, а у разі можливос¬
ті - заварювати;
- пляшки, банки, пробірки з рідинами необхідно опечатувати
таким чином: горловину закупореної пляшки (разом з пробкою)
обгортають папером, поліетиленом або тканиною та обв'язують

шнурком, кінці якого закріплюють шматком картону, після чого наносять печатку, відповідні пояснювальні написи (дані про місце та дату вилучення) та власний підпис;
- під час збирання рідин слід вжити заходів, які виключають
контакт зі шкірою рук (одягти гумові рукавички, брати тампони
пінцетом);
• проб кіптяви - їх зіскоблюють у 5-6 точках шпателем або
ножем і упаковують в пробірки з притертими корками у кількості
0,2-0,5 г;
• проб металевої окалини - її слід відбирати, насамперед, у
місці розташування передбачуваного осередка пожежі, а якщо
встановити його неможливо, то в різних місцях зони горіння, де
металеві конструкції мають деформації внаслідок впливу висо¬
ких температур:

- відбір окалини потребує попереднього очищення поверхні
металевої конструкції чи елемента від залишків фарби, іржі та
інших залишків, які зчищаються та відбиваються легкими уда¬
рами молотка;
- щільний шар окалини збивається сильними ударами
молотка по зубилу, встановленому під кутом близько 45" до
поверхні, та збирається за допомогою кільцевого магніту;
- в окремих випадках окалина легко знімається під час
деформування металевих елементів;
- слід відбирати шматочки окалини щільної структури, щоб
їх можна було виміряти мікрометром;
- для однієї проби слід відбирати не менше 0,о г окалини;

• проб силікатних матеріалів - їх відбирають на глибині не
більше 5~6 мм, попередньо очистивши від кіптяви та сторонніх
частинок;
• проб залишків лакофарбових покриттів — їх слід відбирати
не менше, ніж у 10-15 точках з поверхонь конструкцій, пофар¬
бованих однією фарбою, бажано на одній висоті від підлоги або ж
враховувати висоту відбору під час аналізу результатів дослід¬
жень:

- попередньо слід видалити кіптяву з предметів і конструк¬
цій;
- для аналізу залишків лакофарбових покриттів необхідно
відбирати не менше 0,2 г;
- проби вугілля, окалини, силікатних матеріалів, залишків
лакофарбових покриттів зручно збирати в пронумеровані коро¬
бочки та пляшечки, які можна щільно закривати.