- наявності, видової і групової приналежності крові (її зразків та в слідах); - наявності, видової і групової приналежності виділень;
- видової і групової приналежності тканин і органів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
1) Встановлення наявності, видової і групової належності крові (її зразків та в слідах): - До якої групи відноситься кров потерпілої (підозрюваної) особи? - Чи є на представлених об'єктах кров?
- Кому належить кров: людині чи тварині? Якщо тварині, то якому виду? - Якщо кров належить людині, то яка її групова приналежність? - Кому з осіб, які проходять у справі, вона може належати? - встановлення наявності та групової належності виділень. 2) Встановлення наявності, групової належності сперми: - До якої групи відноситься кров потерпілої (підозрюваної) особи? - Чи є на представлених об'єктах сперма? - Яка групова приналежність сперми? - Чи можуть сліди сперми належати підозрюваній особі? 3) Встановлення наявності, групової належності слини (поту): - До якої групи відноситься кров потерпілої (підозрюваної) особи? - Чи є на представлених об'єктах слина (піт)? - Яка групова належність слини (поту)? - Чи збігається групова належність слини (поту) на знайдених та вилучених з МП предметах з групою крові підозрю¬ ваного або інших осіб? 4) Встановлення видової і групової належності тканин і органів: - Яка група крові потерпілої особи? - Чи є фрагмент тканиною (органом) людини ? - Яка групова приналежність тканини (органу)? - Чи може походити фрагмент тканини (органу) від потерпілої особи?
Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.
У силу специфічності слідів біологічного походження та здат¬ності їх до самознищення, велике значення мають кваліфіковані попередні дослідження, фіксація і правильне вилучення таких об'єктів на МП, а також правильність упаковки, умови збере-ження речових доказів, їх направлення для експертних дослід-жень. Після виявлення та фотофіксації слідів, детального опису їх у протоколі огляду об'єкти біологічного походження вилучають з дотриманням наступних правил: - усі практичні дії проводять тільки в гумових рукавицях; - в якості інструментів використовують пінцети та скальпелі; - після закінчення роботи з кожним об'єктом інструмент протирають марлевим (ватним) тампоном зі спиртом, а потім сухим тампоном для запобігання переносу мікрочастинок з одного об'єкта на другий. - всі вилучені об'єкти зі слідами до упакування висушують при кімнатній температурі без використання нагрівальних при¬ ладів (при можливості слід уникати прямого попадання сонячних променів). Одяг, інші предмети зі слідами, які схожі на кров, сперму, слину, сечу, піт вилучають цілком. З предметів-носіїв, які немож¬ливо вилучити цілком (двері, рами та ін.), роблять зіскрібок. З поверхні ґрунту шар зі слідами знімають лопаткою. Зі снігу (криги, води) сліди крові з частиною снігу вилучають на марлю та висушують. Змивання водою слідів крові на марлю допускається як ви-няток, коли неможливо застосувати вищезазначені способи ви-лучення, тому що змиви призводять до втрати частини матеріалу. Обов'язково потрібно робити контрольний змив з предмета-носія (змиви перед упакуванням висушують при кімнатній темпера¬турі). Вилучені предмети, а також зіскрібки та марлю зі змивами після просушування кладуть окремо в паперові цакети, коробки та ін. Одяг (окремо підозрюваної та потерпілої осіб) скручують слідами в середину і перекладають листами чистого білого па¬перу, щоб уникнути доторкання слідів різного походження. При огляді МП у разі застосування вибухових пристроїв, якщо є потерпілий або залишки ушкоджених тіл, частини труп-ного матеріалу (м'язи, шматочки шкіри, кістки, частини внут-рішніх органів тощо) вилучаються в контейнери (скляні або пла¬стикові банки чи пробірки), відповідним чином опечатуються й описуються. Якомога скоріше доставляються до лабораторії та збе¬рігаються в морозильній камері при температурі не вище -20°С.
Всі речові докази повинні бути упаковані окремо в паперові пакети (у випадках вилучення трупної тканини - в герметично закриту посудину), які опечатуються та підписуються відповід¬ними пояснюючими надписами. Упаковка об'єктів зі слідами біологічного походження в поліетиленові пакети неприпустима! Для проведення імунологічних експертиз в якості зразків для порівняння надається кров та слина осіб, які проходять по справі. Зразок крові відбирається у потерпілого (підозрюваного) медичним працівником з пальця або ліктьової вени в кількості 3~5 мл (з трупу - в морзі при розтині), виливають у флакон, щільно закупорюють пробкою й опечатують. Для запобігання гниття рідка кров зберігається при тем-пературі побутового холодильника (- 4°С) і в найкоротші строки доставляється в лабораторію. У разі неможливості доставити кров у лабораторію (не пізніше 2-3 діб) рідкий зразок необхідно вилити на стерильну марлю. Не допускається у відібраний екс¬периментальний зразок крові добавлення антикоагулянтів. Крім самого зразку, в окремому опечатаному пакеті направляється контрольна ділянка марлевої серветки, на якій висушували зразки. Зразок слини відбирається у потерпілого (підозрюваного) після промивання рота водою медичним працівником або слідчим. Для цього пінцетом або в гумовій рукавичці під язик кладуть чисту марлеву серветку, через 2~3 хв. її виймають, висушують і окремо від контрольної (чистої) направляють на експертизу.
