Експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів

Завдання та можливості експертизи.

- розпізнання та встановлення належності досліджуваної речовини до ЛФМ;

- встановлення спільної родової (групової) належності об'єктів, що порівнюються;

- ідентифікація або диференціація певного пофарбованого предмета;

- визначення хімічного та елементного складу ЛФМ та ЛФП;

- визначення способу пофарбування певного предмета (заводський чи не заводський);

- визначення кольору ЛФМ та ЛФП;

- визначення цільового призначення ЛФП;

- виявлення нашарувань ЛФП на предметах-носіях.

- Чи є даний об'єкт фарбою (лаком)?

- Чи є на даному об'єкті частинки ЛФМ?

- До якого виду належить даний ЛФМ і яке його призначення?

- Чи не має фарба, якою пофарбований даний предмет, і фарба, вилучена у підозрюваного, спільну родову (групову) належність (одне джерело походження)?

- Чи однакові за хімічним складом частинки ЛФМ, виявлені

на МП, та зразки ЛФП, вилучені з транспортного засобу?

- Чи є на поверхні вилучених предметів нашарування (частинки) сторонніх ЛФМ; якщо так, то чи не є вони частинками ЛФП

конкретного автомобіля?

- Чи пофарбовано об'єкт будівельними (художніми) фарбами; якщо так, то якими саме?

Вимоги до матеріалів: на дослідження, при можливості, доцільно надавати весь предмет або його фрагмент (коли предмет має великі розміри).
Предмети одягу з нашаруваннями ЛФП надавати у сухому стані.
Як зразок порівняння необхідно надавати ЛФП, вилучене з площі не менше 1 см2.
Зразки ЛФП необхідно відбирати відшаруванням частинок покриття або їхнього зрізу на всю глибину до поверхні пофарбованого предмета.
При відборі проб рідких ЛФМ необхідно їх ретельно перемішувати.
Упакування об'єктів має виключати втрату або руйнування мікрочастинок (перенесення їх з однієї частини предмета-носія на іншу, потрапляння сторонніх забруднень).
Упакування рідких зразків повинно виключати розтікання фарби під час транспортування та випаровування розчинника.