|
Авторознавча експертиза (письменного мовлення) Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту, або іншими словами — встановлення учасників мовленнєвого акту, умов його протікання та співвіднесеності його результату (тексту) з дійсністю.
Авторознавчою експертизою можуть також встановлю-ватися (найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біогра-фічні риси автора тексту (його рідна мова, рівень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функціональним стилем мови та ін.).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Чи є певна особа автором даного тексту?
- Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
- Однією, чи різними особами складено конкретні тексти?
- Чи не перебував автор (конкретна особа) тексту у незвичному психофізичному стані, що міг бути спричинений загрозою його життю, здоров'ю або особам з його близького оточення?
- Чи є у тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора? Якщо є, то про які саме?
Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою екс-пертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів).
Вимоги до матеріалів. Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства, слідчий повинен зібрати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки письмової мови особи, яка ідентифікується.
Зразки письмової мови засвідчуються слідчим за правилами засвідчення зразків почерку (див. розділ "Почеркознавча експертиза").
Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, на якій його складено, і, якщо зможе, також: за часом ви
конання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак письмової мови.
Вільні зразки повинні надаватись не менш як на 25 аркушах.
Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі.
Експериментальні зразки повинні виконуватися мовою документа, що досліджується.
Спочатку особі, яка ідентифікується, пропонують написати текст за вільно обраною нею темою, але аналогічного досліджу-ваному за своїм функціональним призначенням (скарга, особис-тий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зраз-ки, аналогічні досліджуваному не тільки за своїм функціональ-ним призначенням, але й за темою. Наприклад, пропонують напи¬сати скаргу на дії службової особи.
Мінімальний обсяг кожного зразка — 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на інші близькі теми.
За клопотанням експерта відбираються експериментальні зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками не відповідають документу, що досліджується.
При визначенні характеру і обсягу експериментальних зраз-ків слідчий враховує, наскільки повно зібрані вільні та умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок експеримен¬тальних зразків.
Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків — 25- 30 сторінок тексту.
До постанови про призначення експертизи бажано додавати соціально-біографічну характеристику гаданого автора.
|
