|
Почеркознавча експертиза Основним завданням почеркознавчої експертизи є іденти-фікація виконавця рукописного тексту, в тому числі цифрових записів і підпису. Цією експертизою також вирішуються деякі не ідентифікаційні завдання (встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, із наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Чи виконано рукописний текст певною особою?
- Чи виконані рукописні тексти різних документів, або різні частини одного документа однією особою?
- Чи не виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?
- Чи не виконано рукописний текст в незвичних умовах?
- Особою якої статі виконаний рукописний текст?
- До якої групи за віком належить виконавець рукопису?
- Яка загальна соціально-дємографічна характеристика виконавця рукопису: освітній рівень формування писемних навичок, рідна мова, професія?
- Чи не володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання спеціальними шрифтами?
- Чи були використані технічні засоби для виконання підпису?
Вимоги: Для проведення досліджень слідчий повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка ідентифікується.
Вільними зразками є рукописи та підписи особи, яка ідентифікується, виконані до порушення кримінальної справи і не пов'язані з нею; умовно-вільними ~ зразки, які виконані у зв'язку з цією справою, але не спеціально відібрані для прове¬дення експертизи; експериментальними — відібрані у відпо¬відності зі ст. 199 КПК України для експертних досліджень. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи слідчий повинен пред'явити їх особі, яка ідентифікується, а потім позначити кожний зразок, тобто вка-зати, що це вільний (умовно-вільний) зразок почерку (підпису) певної особи (вказати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.
У разі відсутності особи, почерк або підпис якої підлягають ідентифікації - як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, відносно якої ставиться питання ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву на отримання паспорта (форма № 1), на прийняття на роботу, на¬дання відпустки, різного роду посвідчення, на яких є власноруч¬ний підпис та ін.).
Вільні зразки, при можливості, повинні відповідати об'єкту, який досліджується за часом виконання (бажано в межах одного року), за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (бланки накладних, відомостей та ін.), за його змістом та цільовим призначенням.
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкова-ними літерами або спеціальним шрифтом, слід, при можливості, надати вільні зразки аналогічного характеру.
Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому — особа, яка ідентифікується, виконує текст на тему, пов'язану з розслідуванням справи, у звичних умовах (сидячи за столом, звичним приладдям письма, при нормальному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, взяті з рукопису, що досліджується. На цьому етапі зразки відби¬раються в умовах, що максимально наближаються до тих, в яких виконувався рукопис, що досліджується, тобто у тій самій позі (лежачи, стоячи та ін.), таким самим приладдям письма та на па¬пері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером
поверхні тощо), що і документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що особа, яка пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У випадках, коли тексти, і особливо підписи, виконувалися на бланках (касових ордерах, квитанціях, платіжних відомостях та ін.), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений як бланк.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визна-чається характером документа, експериментальні зразки відби-раються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 5 — 10 експериментальних підписів аркуші паперу необхідно міняти.
Якщо рукописний текст виконано "друкованими" літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним та ін.), експериментальні зразки також повинні бути виконані "друкованими" літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо є підстави вважати, що виконавець досліджуваного рукопису намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином, про що посвідчується слідчим про особли-вості відбирання зразків почерку у протоколі.
Якщо досліджується текст — вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів; при дослідженнях підписів та цифрових записів - як у вигляді текстів, так і відповідно у вигляді підписів та цифрових записів.
Як вільні, так і експериментальні зразки бажано надавати не менше, ніж на 5-10 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст, тим більше необхідно зразків. Якщо необхідно встановити, чи не виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються зразки підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного ви¬конавця не менше, ніж на 5 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
Під час вилучення вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються в доку-ментах, аналогічних досліджуваному.
При відбиранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що сто-суються зразків, не було можливості, про це слід вказати в постанові про призначення експертизи.
Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх до-цільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу.
Документи кожної групи можна пронумерувати (у вільних від тексту місцях) і, вказавши один раз у постанові про призна-чення експертизи як назву документа, так і його порядковий номер, у подальшому посилатися тільки на порядковий номер.
При виникненні труднощів, пов'язаних з призначенням багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно проконсультува-тися з експертом (спеціалістом).
У постанові про призначення експертизи слід вказати на встановлені слідчим особливі обставини виконання рукопису, які могли викликати змінювання ознак почерку (незвична поза або незвичайний стан виконавця, виконання рукопису в умовах низької температури тощо). Якщо є дані, що виконавцем є людина, в якої порушена координація рухів, про це також слід пові¬домити експерта. У випадках виконання рукопису особою похи¬лого або старечого віку потрібно надати відомості про рік їх народження і стан здоров'я на момент можливого виконання рукопису в об'єкті, що досліджується.
Дослідження об'єктів почерку, які надані у вигляді електро-фотографічних копій, може бути проведено лише за умови їх високої якості та відсутності ознак монтажу.
|
